40 років після аварії на ЧАЕС: які лісові продукти Полісся досі небезпечно їсти

Цього року минає 40 років від аварії на Чорнобильській атомній електростанції, яку вважають найбільшою техногенною катастрофою в історії. Фахівці зазначають, що наслідки Чорнобильської катастрофи й досі не зникли та впливають на природні екосистеми значної частини Європи, зокрема українського Полісся.

Кандидат біологічних наук Олександр Орлов, який досліджує наслідки аварії з перших років після події, пояснив, що лісові екосистеми стали своєрідним «сховищем» радіоактивних речовин. Так, під час аварії радіоактивні частинки осідали на хвої та листі дерев, а згодом переходили до лісової підстилки та ґрунту. Через це рівень забруднення в лісах подекуди вищий, ніж на сусідніх сільськогосподарських землях.

Окремо він зазначив, що це особливо стосується грибів, які активно накопичують радіонукліди. Найбільше здатні накопичувати цезій-137, зокрема польський гриб, маслюки та моховики.

Дослідження 2023–2025 років у лісах Коростенського району Житомирської області показали, що навіть на територіях із відносно низьким рівнем забруднення ґрунтів у грибах часто фіксують перевищення допустимих норм. За санітарними вимогами, граничний рівень цезію-137 у свіжих грибах становить 500 Бк/кг, однак у деяких зразках показники сягали десятків тисяч бекерелів.

Також встановлено, що чорниця активно накопичує радіонукліди. Її ягоди та листя можуть утримувати цезій-137 у рази більше, ніж багато інших лісових рослин.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

“40 років Чорнобильської трагедії” у Києві: мистецтво як форма пам’яті про катастрофу та її наслідки

Основні радіонукліди — цезій-137 і стронцій-90 — мають період напіврозпаду приблизно 30 років, але повний процес може тривати до трьох століть. Це означає, що ризики для лісових територій Полісся збережуться ще довгий час.

Водночас для жителів Полісся лісові продукти залишаються важливою частиною харчування. Після обережності в 1990-х роках багато людей знову почали збирати і їсти гриби та ягоди, що може підвищувати рівень внутрішнього опромінення.

Чорнобильську катастрофу прийнято згадувати 26 квітня як дату, як символ, як минуле. Але вона не стала минулим ні 1986 року, ні після спорудження нової захисної споруди над четвертим енергоблоком. А самі наслідки катастрофи для довкілля — не закрита сторінка, а тривалий процес, який вимірюється не роками, а тисячоліттями. Детальніше у статті «Чорнобиль не закінчився. Чому катастрофа 1986 року досі визначає українське майбутнє» Артема Колесника.