У Центральному будинку художника в Києві відкрився всеукраїнський культурно-мистецький проєкт “40 років Чорнобильської трагедії”, присвячений одній з наймасштабніших техногенних катастроф ХХ століття та її впливу на суспільство, довкілля і національну пам’ять. Фотокореспондент ZN.UA Василь Артюшенко побував на відкритті виставки, що триває з 24 квітня до 10 травня 2026 року у виставкових залах третього поверху Національної спілки художників України.
Проєкт об’єднав митців з різних регіонів країни, які працюють у живописі, графіці, фотографії та сучасному мистецтві. У представлених роботах автори звертаються до теми Чорнобиля як до багатовимірної травми — історичної, екологічної та людської, намагаючись осмислити її через художні образи та особисті інтерпретації.
Серед експонатів представлено й роботу 16-річного українського абстракціоніста Данила Ноздрі. Картина “Чорнобильська аварія. Післямова” (2021), виконана акрилом на полотні, повідомив митець у Facebook. Виставка демонструє, як тема катастрофи продовжує залишатися актуальною для нових поколінь художників, які переосмислюють її поза межами історичного наративу.
Ніч на 26 квітня 1986 року стала датою найбільшої в історії людства техногенної катастрофи — вибуху четвертого енергоблоку Чорнобильської АЕС. Руйнування спричинило викид радіоактивних речовин, що за потужністю в 300 разів перевищив наслідки бомбардування Хіросіми. Основними причинами трагедії стали конструктивні недоліки реактора РБМК-1000 та фатальні помилки персоналу під час проведення технічного експерименту.
До ліквідації наслідків залучили понад 600 тисяч осіб, а навколо станції створили 30-кілометрову зону відчуження, яка сьогодні перетворилася на унікальний заповідник. Наразі зруйнований реактор надійно ізольований під Новим безпечним конфайнментом, проте процес повного очищення майданчика триватиме щонайменше до 2065 року.
Напередодні в Державному політехнічному музеї провели круглий стіл “Хроніки Чорнобиля” та відкрили виставку “Аварія на ЧАЕС: події, люди, досвід”, присвячену роботі журналістів і ліквідаторів у перші місяці після катастрофи 1986 року. Експозиція об’єднала архівні матеріали, техніку та особисті речі учасників подій, частина з яких уперше представлена публічно.



