Земля могла пережити спалах наднової близько двох мільйонів років тому – вчені

Вчені заявили про те, що місячні камені, які були доставлені на Землю астронавтами американських місячних місій, містять в собі атоми "міжзоряного" заліза-60, що свідчить про те, що приблизно два мільйони років тому наша планета пережила спалах наднової. Висновки вчених були опубліковані в журналі Physical Review Letters.

Як заявив Гюнтер Коршинек з Університету Мюнхена, "спалахи космічного випромінювання можуть впливати на те, як формуються хмари в атмосфері Землі і знижувати температуру. Якщо наша Земля справді пережила спалах наднової в той час, то це падіння має відбитися в її кліматичній історії, що і сталося – почався льодовиковий період, який запустив останні фази нашої еволюції. Можна сказати, що наднові вплинули і на життя людства".

Вчені відкрили сліди наднової, яка "бомбардувала" Землю і Місяць приблизно 1,7 – 2,6 мільйона років тому, вивчаючи зразки місячних порід, які були доставлені в ході місій "Аполлон-12", "Аполлон-15" і "Аполлон-16".

За словами вчених, існує цілий ряд різних ізотопів елементів, для формування яких необхідні термоядерні реакції, які виникають у специфічних умовах. До таких елементів відноситься залізо-60 – ізотоп, який утворюється тільки під час спалахів наднових або в ядрах червоних гігантів. Через короткий період розпаду заліза-60, який становить 2,6 мільйона років, вчені вважали, що на Землі немає.

Вчені вивчили концентрацію ізотопу в місячних каменях і визначили, що вона перевищують ту, яка зустрічається в метеоритах, що впали на Землю. Це означає, що залізо в місячних породах виникло в результаті вибуху наднової. За розрахунками вчених, катаклізм стався приблизно 1,7 – 2,6 мільйона років тому на відстані 300 світлових років від Землі. Спалах на такій відстані не був смертельним для життя на поверхні планети, але він міг вплинути на її клімат і тим самим змінити хід еволюції багатьох видів на Землі.

Раніше повідомлялося про те, що вчені виявили найяскравішу наднову зірку у Всесвіті. ASASSN-15lh у два рази яскравіша за зафіксований раніше максимум для наднових, в тисячі разів яскравіша за "нормальних" наднових і в 50 разів яскравіша за нашу галактику Чумацький Шлях.