Загадкова катастрофа змінила вигляд Європи 5000 років тому

Зростання чисельності населення Землі не завжди було лінійним, періодично популяція різко скорочувалася. Так, в епоху неоліту, 5000 років тому, громади, що жили на території Європи, різко сколапсували. Причини цього залишалися незрозумілими, хоча вчені пропонували кілька пояснень так званому "занепаду неоліту". Тепер же вчені з Копенгагенського університету вивчили ДНК 132 осіб, похованих у гробниці на території сучасної Франції, і змогли почати відновлювати картину того, що відбувалося, повідомляє Science Alert.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Змінює уявлення про Британію залізної доби: археологи знайшли стародавній скарб

"Ми бачимо явний генетичний розрив між двома фазами поховання. Люди, які використовували гробницю до і після занепаду, мабуть, являють собою дві абсолютно різні популяції. Це говорить нам про те, що сталося щось значне, наприклад, великий переворот, який призвів до занепаду однієї популяції та появи іншої", — заявив провідний автор дослідження Фредерік Сірсхольм, генетик з Копенгагенського університету.

Занепад неоліту стався приблизно в 3000 році до нашої ери. Чисельність населення в цей час зростала, полювання і збиральництво слабшали, технології поширювалися, а землеробські суспільства процвітали. Але щось спровокувало різку зміну демографічної ситуації. У багатьох регіонах, наприклад, Скандинавії, місцеві землеробські популяції зникли, і їхнє місце зайняли люди з євразійським степовим корінням.

Приблизно в той час на території сучасної Франції з'явилася велика мегалітична гробниця, відома як галерейна гробниця або алея поховань. Хоча відомості занепаду тут були вивчені не так добре, як в інших місцях, вчені припустили, що і в цій гробниці можуть спостерігатися його ознаки.

У гробниці знаходилися останки сотень людей, які, як показали попередні аналізи, були поховані у два різні періоди, розділені проміжком у кілька століть, протягом якого поховань не було. Цей проміжок збігається з періодом занепаду неоліту.

Дослідники витягли і секвенували 132 геноми з обох періодів поховань і виявили ту саму закономірність, що і в інших місцях Європи. Населення до занепаду не було пов'язане з населенням, яке жило в регіоні після. Крім того, на першому етапі - приблизно з 3200 по 3100 рік до н.е. - спостерігалася незвично велика кількість людей, які померли в досить молодому віці.

"Така картина смертності не відповідає тому, що ми очікуємо від нормальної, здорової популяції. Це говорить про те, що могла статися якась катастрофічна подія, як-от хвороба, голод або конфлікт", — сказала археолог Лора Саланова з Французького національного центру наукових досліджень.

Люди, поховані в другу фазу, були пов'язані з південною Францією та Іберією, що вказує на міграцію і переселення з цих регіонів у Паризький басейн після занепаду неоліту. Що спричинило ці зміни, незрозуміло, але наявні дані показують, що це була низка факторів, а не одна подія.

Дослідники виявили в останках ДНК кількох патогенних бактерій, особливо у людей з першої фази поховання, включно з Yersinia pestis, мікроб, що тисячі років по тому спричинив Чорну смерть, і Borrelia recurrentis, що спричиняє зворотну лихоманку, яка передається вошами.

Збудник чуми знайшли і в інших похованнях того періоду, але чи зіграв він ключову роль у занепаді неоліту, неясно. Дані про навколишнє середовище в регіоні показують, що в цей період ліси відновлювалися, повертаючи собі сільськогосподарські угіддя — що зазвичай пов'язано зі скороченням людської активності.

Відносини між померлими також виявилися показовими. До занепаду всі поховані були близькими родичами, що вказувало на згуртоване співтовариство, яке складалося з сімейних груп. Після занепаду спостережувані стосунки стали менш тісними і більш розрізненими в часі. Це, на думку дослідників, може свідчити про нижчу чисельність населення загалом.

Раніше вчені з'ясували, що родичів Чингісхана у світі набагато менше, ніж вважалося. Передбачалося, що один із 200 чоловіків кровно пов'язаний із ним, але новий геномний аналіз показав, що це не так.