Міжнародна група вчених заявила про те, що вікінги знали про Азорські острови за століття до того, як сюди прибули португальці в 1427 році. Таких висновків дослідники дійшли, проаналізувавши донні відкладення, знайдені в цьому регіоні, повідомляє The Guardian.
Ці відкладення були багаті на органічні сполуки, які зустрічаються у фекаліях корів і овець. Крім того, в них містилася велика кількість деревного вугілля, але невелика - пилку місцевих дерев. Ці поєднання вказують на те, що ранні поселенці островів спалювали насадження для того, щоб очистити землю для випасання худоби.
Зразки датували 700-850 роками нашої ери, тобто за сторіччя до прибуття на Азорські острови португальців. Вчені вважають, що це є прямим доказом існування допортугальських поселень у цьому регіоні.
Вчені вважають, що між 700 та 850 роками вітер та погодні умови у Північній півкулі допомагали мореплавцям з високих широт, але перешкоджали переселенцям із південної Європи. Ймовірно, тому вікінгам удалося відкрити Азорські острови. Ймовірно, першими поселенцями островів були жителі півночі.
Про те, що вікінги могли бути першими поселенцями Азорських островів, говорить і Джеремі Сірл із Корнуельського університету. Але його аргументи ґрунтуються на інших даних – спостереженнях за мишами. За словами вченого, миші супроводжують людей у нових поселеннях, оскільки легко проникають на кораблі.
Сірл з'ясував, що популяції домашніх мишей відрізняються генетичними ознаками, залежно від місця проживання. За допомогою аналізу мітохондріальної ДНК можна визначити різницю між мишами у різних частинах Європи.
На Британських островах було легко простежити одну «мишачу лінію» на територіях, які займали вікінги. Тобто вчені вважають, що змогли визначити «мишу вікінгів» і почали шукати її сліди і в інших регіонах. Вони знайшли стародавні останки мишей у Гренландії та Ісландії, які вікінги зайняли 1000 років тому.
Кілька років тому Сірл звернув увагу на Азорські острови та Мадейру, які знаходяться набагато південніше. В обох місцях він та його колеги знайшли мишей, які відрізнялися тим самим генетичним підписом, що і «миша вікінгів». Більше того, вони знайшли дуже мало мишей з генетичними ознаками, схожими на португальські домашні миші.
«Ці миші, очевидно, були випадковими мандрівниками, яких вікінги переправили через Атлантику, до Ісландії, Гренландії, Азорських островів і Мадейри. Це показує, як далеко розповсюдилися вікінги», - зазначив Сірл.
Ідея про те, що вікінги могли відкрити Мадейру та Азорські острови раніше за португальців, інтригує. Португальці вважаються піонерами епохи великих географічних відкриттів, коли європейці досліджували та колонізували світ, а Азорські острови та Мадейра були одними з перших поселень. Але, мабуть, португальські мореплавці йшли за вікінгами. І їхніми мишами.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал з новинами технологій та культури.
Нагадаємо, новий аналіз стародавніх текстів показав, що моряки з рідного міста Христофора Колумба знали про існування Америки за 150 років до відкриття великого мореплавця. Так, про область, сьогодні відому як Північна Америка, згадується в документі 1345 року.