Дослідники проаналізували те, які зміни відбулися в житті давньої людини під час передбачуваної появи туберкульозу, тобто близько 70 тисяч років тому. На думку авторів дослідження, головним відкриттям того часу стало приручення вогню і його використання для обігріву, приготування їжі та відлякування хижаків.
Як стверджують вчені, дим від вогнищ, особливо усередині печер, проникав в легені давніх гомінід і послаблював їхній імунітет. Цим могли скористатися предки палички Коха, які спочатку не були пристосовані для зараження людей і поширення повітряно-крапельним шляхом.
У ході дослідження вчені провели комп'ютерне моделювання, в рамках якого створили дві групи гомінідів, одна з яких вміла користуватися вогнем, а друга – ні. Дослідники встановили, що вогонь дійсно збільшував частоту зараження туберкульозною паличкою і підвищував швидкість мутацій в організмі гомінід.
Дослідники підкреслюють також те, вогонь сприяв зараження не тільки через вплив на легені, але і через те, що змушував стародавніх людей проводити багато часу в тісній близькості з іншими членами групи.
Раніше антропологи з університету Юти реконструювали клімат і рослинність, які існували в Африці приблизно 2-3 мільйони років тому, і визначили, що в цей час клімат став більш посушливим, а деревна рослинність стала змінюватися на трав'янисту. На думку дослідників, у результаті ймовірність виникнення пожеж значно зросла, а значить, гомініди навчилися користуватися вогнем не випадково, а через зміни клімату.