На думку дослідників, яблуні були одомашнені приблизно чотири тисячі років тому. Згідно з давніми грецькими хроніками, ці фрукти були одомашнені самим Олександром Македонським, який відвіз з собою із Согдіани, провінції Перської імперії, перші саджанці карликових яблунь.
У свою чергу, сучасний генетичний і видовий аналіз вказує на дві можливі прабатьківщини яблук – Туреччину, де сьогодні ростуть дикі родичі яблунь і де спостерігається їхнє максимальне видове різноманіття, і Центральну Азію, де росте прямий предок сучасних культурних сортів цих рослин, яблуня Сіверса.
Тепер же дослідники вивчили ДНК декількох сучасних сортів яблук і встановили, що їхнью батьківщиною є південний схід Казахстану і північний захід Китаю. Порівнюючи набори дрібних мутацій в генах цих яблук і ДНК їхніх можливих диких родичів, вчені змогли "відновити" геном спільного предка всіх цих сортів фруктів і зрозуміти, що він був більше схожий на яблуню Сіверса з передгір'їв Тянь-Шаню, ніж на турецькі яблуні-"дикушки", які відрізняються вкрай кислими, дрібними і терпкими плодами.
Ключовим чинником в еволюції цих рослин на Заході і Сході, як показав генетичний аналіз, виступав Шовковий шлях, уздовж якого вони поширювалися разом з торговцями і мандрівниками. Вони поїдали дикі і перші культурні сорти яблук, і "засівали" їхнім насінням узбіччя доріг того часу, допомагаючи яблуням схрещуватися з місцевими підвидами Malus sylvestris і Malus sieversii і купувати нові властивості.
Завдяки цьому велика частина європейських сортів яблук має досить кислий смак, оскільки їхній геном містить у собі більше вкраплень ДНК "турецької" Malus sylvestris, ніж "китайської" Malus sieversii, а азіатські сорти, навпаки, є солодкими через відсутність таких додавань.
Ранішевчені заявили про те, що виявили свідоцтва найдавнішої в історії людства битви. Як повідомляє Reuters, битва відбувалася близько 10 тисяч років тому в регіоні Натарак в 30 кілометрах на захід від озера Туркана в північній Кенії.