Вчені звинуватили найдавнішу епідемію чуми в загибелі європейських культур неоліту

Вчені з Копенгагенського університету виявили штам чумної палички, який знищував землеробські співтовариства від Румунії до Швеції ще до появи в Європі мігрантів зі сходу. Як повідомляє Naked science, дослідники проаналізували найдавніший виявлений випадок смерті від чуми і ДНК найдавнішого штаму чумної палички.

У ході дослідження вчені шукали сліди патогенних мікробів в генетичних базах даних. Зокрема, їм вдалося виявити ДНК, яка була витягнута з зубів двох осіб, останки яких були знайдені в похованні на території Швеції і датовані віком 4900 років. Її послідовність збіглася з ДНК бактерії Yersinia pestis, збудника чуми. Легко зробити висновок, що саме смертельно небезпечна бактерія, яка була присутня в їхній крові, швидше за все, призвела до смерті обох людей. А можливо, вона ж стала причиною і всього колапсу землеробських культур Європи при переході від кам'яної до бронзової доби.

Вчені з'ясували, що обидві людини були "чистими" європейцями кам'яного віку, без домішок представників ямної культури, міграція яких, як вважалося, і принесла чуму в Європу. На думку дослідників, чума могла зіграти ключову роль в ослабленні центрально-європейських неолітичних спільнот, що полегшило їхнє витіснення прибульцями зі сходу.

Вчені підкреслюють, що чисельність населення поселень, які існували на території сучасних Румунії, України та Молдови сягала 10-20 тисяч осіб. Вони були численними, але дуже брудними. Тварини жили пліч-о-пліч з людьми, а запаси, які збиралися тут же, приваблювали орди гризунів. На думку дослідників, це могло стати ідеальними умовами для розвитку епідемії, яка незабаром торговими шляхами поширилася по всій Європі, досягши і Швеції. Близько 5400 року поселення Центральної та Східної Європи спорожніли.

Підраховано, що дві гілки існуючих сьогодні штамів Y. pestis виділилися 5100 і 5300 років назад. Однак геном штаму зі шведського поховання виявився більш древнім і належав до окремої гілки, що відокремилася близько 5700 років тому. Відповідно, загальний предок цих бактерій повинен був існувати - і вбивати людей - з ще більш далекого часу, а вже в кам'яній добі процвітав як мінімум кілька окремих штамів. Разом з тим, точний момент появи чуми все ще залишається загадкою для вчених.

Раніше вчені встановили, що перша пандемія чуми була на Землі ще в V-IV тисячолітті до нашої ери. В ході досліджень було виявлено, що сім чоловік були заражені чумною паличкою. Упорядкувавши геном чумних паличок, вчені прийшли до висновку, що шість найдавніших з них не були схожі на середньовічну бубонну чуму, звану "чорною смертю": у даних бактерій були відсутні гени pla і ymt, що грають ключову роль у поширенні чуми.