Вчені знайшли нові докази існування океану на Хароні

Вчені за допомогою тривимірних зображень, отриманих апаратом New Horizons, знайшли нові свідчення існування замерзлого підземного океану на супутнику Плутона Хароні. Висновки дослідників опубліковані в журналі Icarus.

Під час прольоту апарату над Хароном у 2015 році дослідники помітили наявність на ньому складного і контрастного рельєфу. Зокрема, вчені виявили "рови" глибиною чотири-п'ять кілометрів і потужні гірські ряди. На екваторі Харона знаходиться ціла система каньйонів, яка є найдовшою в Сонячній системі. Тоді ж фахівці NASA припустили, що ці каньйони можуть бути свідченням існування на Хароні замерзлого підземного океану.

Тепер же вчені представили нові докази на користь цієї гіпотези, проаналізувавши, наскільки напружена поверхня супутника Плутона з геологічної точки зору. Наявність певних форм глобальної напруженості, як припустили вчені, повинна була підтвердити існування підповерхневого океану, а їхня відсутність, навпаки, вказати на те, що всі незвичайні форми рельєфу на Хароні виникли іншим шляхом.

Проаналізувавши знімки тієї сторони Харона, яка була повернена до зонду під час його прольоту через "свиту" Плутона, вчені виявили велику кількість слідів розтягування на поверхні супутника. Безліч невеликих і майже невидимих тріщин були присутні на рівнині Вулкана і в Землі Оз, найбільших формах рельєфу на Хароні, а не тільки у великих каньйонах і западинах, відкритих в перші дні після отримання даних з New Horizons.

На думку вчених, подібні "розтяжки" займають приблизно 1% від загальної площі Харона, чого достатньо для того, щоб говорити про наявність підземного океану на супутнику Плутона. Подібні тріщини присутні в досить старих регіонах супутника, що свідчить про те, що океан Харона замерз мільярди років тому.

New Horizons - автоматична міжпланетна станція NASA, запущена в рамках програми "Нові рубежі" (New Frontiers) і призначена для вивчення Плутона і його природного супутника Харона.

Запуск було здійснено 19 січня 2006 року, з прольотом Юпітера (і гравітаційним маневром в його полі тяжіння) у 2007 році і Плутону - в 2015 році. Повна місія станції New Horizons розрахована на 15-17 років.

Станція New Horizons максимально наблизилася до Плутона (12,5 тисяч км) 14 липня 2015 року в 14:50 за київським часом. Космічний апарат протягом 30 хвилин повинен був провести близько 150 наукових вимірювань. Однак існувала ймовірність, яка дорівнює 0,01%, що New Horizons може бути втрачено через зіткнення з частинками космічного пилу і великими тілами. Після прийняття "дзвінка" від міжпланетної станції, вчені переконалися в успішному виконанні нею своєї головної місії.

Очікується, що в 2019 році станція досягне планетоїда 2014 MU69 – об'єкта в поясі Койпера, обраного в якості можливої нової цілі для New Horizons.