Вчені знайшли в живих клітинах людини рідкісний різновид ДНК

Вчені з Лондона помітили в живих клітинах людини ДНК, яка утворює рідкісну четвертну спіраль. Як повідомляє «Новое время», про такі молекули, що називаються G-квадруплекси, відомо не так багато, але дослідники розробили новий метод їхнього виявлення і спостереження за їхньою поведінкою в живих клітинах.

У новому дослідженні команда описала, як певні білки викликають розпад G-квадруплекса; в майбутньому їхня робота може привести до створення нових ліків, які захоплюють чотириспіральну ДНК і порушують її активність. Наприклад, лікарські препарати можуть втручатися, коли така ДНК буде пов'язана з ростом ракової пухлини.

За словами вчених, G-квадруплекси виникають в ракових клітинах набагато частіше, ніж в здорових. Різні дослідження пов'язують наявність такої ДНК зі швидким поділу ракових клітин, що призводить до зростання пухлини. Тому вчені вважають, що якщо направити ліки саме на цю молекул, це може уповільнити зростання клітин.

G-квадруплекси можуть утворюватися або коли одна дволанцюжкова молекула ДНК складається сама по собі, або коли кілька ланцюгів ДНК з'єднуються в одній нуклеїнової кислоти, відомій як гуанін, - одному з будівельних блоків ДНК.

Щоб виявити цю химерну ДНК в клітинах, команда використала хімічну речовину під назвою DAOTA-M2, яка випромінює флуоресцентне світло, коли зв'язується з G-квадруплексами. Замість того, щоб вимірювати тільки яскравість світла, яка змінюється в залежності від концентрації молекул ДНК, команда також відстежувала, як довго зберігається світло.

Коли молекула чіпляється за нитку ДНК, вона витісняє DAOTA-M2, що світиться, в результаті чого світло гасне швидше, ніж якби хімічна речовина залишалася на місці. Використовуючи ці методи, команда визначила два білка, що звуться геліказою, які розкручують ланцюги ДНК і запускають процес їхнього руйнування.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал з новинами технологій і культури.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Вчені створили перший у світі кишеньковий секвенатор ДНК

Раніше вчені з США провели редагування генома SIV-вірусу, близького до ВІЛ, у приматів, що не близькі до людиноподібних. Таким чином, дослідникам вдалося продемонструвати перспективу боротьби з вірусом імунодефіциту.