Вчені знайшли у стародавніх лавових печерах на Гаваях загадкові форми життя

Вчені з кількох американських інститутів виявили безліч раніше невідомих мікробів, які мешкають у геотермальних печерах, лавових трубах та вулканічних жерлах на Гаваях. Як повідомляє Science Alert, ці відкладення сформувалися 65-800 років тому і практично не отримують сонячного світла.

Крім того, тут можуть бути присутніми отруйні гази. Разом з тим присутність мікробних матів є загальною рисою всіх гавайських лавових печер.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Умови під поверхнею Марсу підходять для існування мікробів – вчені

Дослідники взяли зразки матів у 2006-2009 роках, а потім повторно у 2017-2019 роках. Їхній аналіз дозволив виявити набагато більше унікальних форм життя, ніж очікувалося. Коли дослідники секвенували 70 зразків для одного гена РНК, який зазвичай використовується для визначення мікробного розмаїття і чисельності, вони не змогли зіставити будь-які результати з відомими родами або видами з високим ступенем достовірності. За словами дослідників, це свідчить про те, що ці печери є маловивченими різноманітними екосистемами.

Останніми роками підземні мікроби привертають дедалі більше уваги, оскільки вони живуть за умов, схожих на марсіанські. Але, за останніми оцінками, нам невідомо ще 99,9% мікробів, тому їх іноді ще називають темною матерією.

Нове дослідження, проведене на Гаваях, показало, скільки ще нам належить дізнатися. При цьому, різноманітність бактерій у різних шарах була не однаковою. У тих, вік яких становить від 500 до 800 років, мешкало більше бактерій, ніж у геотермічних ділянках або тих, вік яких був менше 400 років.

Хоча більш старі ділянки були різноманітнішими, молодші відрізнялися складнішими взаємодіями. Ймовірно, це було пов'язано з меншою різноманітністю. Мікроорганізмам потрібно було працювати разом, щоб вижити.

Вчені також припускають, що мікробам потрібен час на те, щоб колонізувати вулканічні базальти. У міру зміни довкілля змінюється і структура їхнього співтовариства. У молодших лавових відкладеннях мікроби мали більш віддалену спорідненість. Це свідчить про те, що в суворіших умовах конкуренція була сильнішою, що знижувало ймовірність спільного проживання близькоспоріднених видів.

Декілька класів бактерій, таких як Chloroflexi та Acidobacteria, існували майже у всіх місцях, незалежно від віку. Вчені назвали їх «хабовими» бактеріями, оскільки вони поєднують інші мікроби. Ймовірно, що Chloroflexi можуть виступати в ролі джерел вуглецю в екосистемі, використовуючи світлову енергію щодо темних умов.

Разом з тим, поки що це лише припущення. Вчені секвенували лише один ген, отже, поки не можуть сказати, яка роль конкретного мікроба у співтоваристві.

Раніше вчені з Китайської академії наук заявили про те, що танення льодовиків нагір'я Тибету може призвести до вивільнення нових видів бактерій. Їм вдалося знайти тут 1000 видів мікроорганізмів, сотні з яких ще невідомі науці.