На думку дослідників, Сонячна система з'явилася приблизно 4,6 мільярда років тому в результаті гравітаційного колапсу гігантської міжзоряної молекулярної хмари. Більша частина речовини пішла на утворення Сонця, а з його залишків сформувався протопланетний диск, в якому потім формувалися планети, астероїди та інші складові системи.
У ході нового дослідження вчені вивчили СВ-хондрити – уламки древніх астероїдів, які сформувалися в результаті масштабних зіткнень в Сонячній системі. Дослідники встановили, що всі вони сформувалися приблизно через п'ять мільйонів років після утворення системи.
Така синхронна поява CB-хондритів наштовхнула вчених на думку, що поштовхом для їхнього народження міг послужити мігруючий Юпітер, який "перетасовав" колоду астероїдів і змусив їх стикатися один з одним.
Дослідники створили комп'ютерну модель Сонячної системи, в якій Юпітер мігрував у бік Сонця в перші кілька мільйонів років свого життя. Вона показала, що його руху було достатньо для того, щоб змусити навіть досить великі протопланетні тіла, чий діаметр становив 90 або 300 кілометрів, стикатися одне з одним на дуже високих швидкостях, які досягали 33 кілометрів на секунду.
Такі сутички тривали дуже недовго – близько 500 тисяч років. Відповідно, можна говорити про те, що Юпітер народився фактично одночасно з утворенням CB-хондритів – приблизно через 5 мільйонів років після того, як перші астероїди почали формуватися в Сонячній системі після народження Сонця.
Подібний час народження Юпітера став великою несподіванкою для дослідників – раніше вчені вважали, що планети-гіганти виникли дуже швидко, оскільки газ протопланетного диска повинен був зникнути під тиском променів молодого Сонця. Якщо розрахунки авторів статті вірні, то це було не так, що може змусити вчених переглянути теорію народження Сонячної системи.
Раніше вчені припустили, що Юпітер викинув з Сонячної системи іншу велику планету. На думку вчених, зникла планета ставилася до того ж класу, що і Нептун і Уран. Вона була гігантом, але не газовим гігантом, як Юпітер і Сатурн, а крижаним – набагато більш щільним і масивним. Юпітер міг викинути цю планету Сонячної системи під час близького сходження.