Макаренхас виступив з ідеєю про те, що кістки людей, які зазнали впливу радіації, протягом довгих років зберігають "магнітну пам'ять". І ця пам'ять може розповісти про опромінення, яке впливало на людину.
В ході дослідження він з двома колегами з Японії вивчив кістки жертв бомбардування, включаючи щелепу людини, що знаходилася на відстані близько кілометра від епіцентру вибуху.
За допомогою методу, званого електронним парамагнітним резонансом, вченим вдалося визначити, що доза іонізуючого випромінювання, поглинена щелепною кісткою, склала 9,46 грея (Гр). Для порівняння: при променевій терапії тканини злоякісної пухлини отримують дозу 2-3 грея. При цьому доза 5 Гр, якої зазнає тіло, стає смертельною для людини.
Ученые впервые определили дозу радиации, которой подверглись жертвы бомбардировки Хиросимы
Бомбардировка Хиросимы состоялась 6 августа 1945 года.
Хіросіма була атакована американськими бомбардувальниками 6 серпня 1945 року, через кілька місяців після капітуляції гітлерівської Німеччини та її союзників. Японія відмовилася вийти з війни, однак після скидання ядерної бомби на Хіросіму і Нагасакі (9 серпня), 15 серпня в Японії визнали капітуляцію. В результаті ядерної атаки на Хіросіму загинуло, за різними даними, від 140 до 200 тисяч осіб.