Джордан систематизував дані досліджень, які були проведені протягом 60 років. Виявилося, що, незважаючи на те, що опромінення підвищило ризик розвитку раку у постраждалих, тривалість їхнього життя зменшилася всього на кілька місяців у порівнянні з тими, хто не піддавався опроміненню. У дітей постраждалих не було виявлено жодних істотних порушень у розвитку або генетичних захворювань.
Вчений також стверджує, що захворюваність раком у людей, що пережили бомбардування, була лише трохи вищою, ніж у тих, кого радіація не торкнулася. Так, у 1958-1998 роках ця різниця склала 10%. До ракових захворювань були більшою мірою схильні жінки.
Хіросіма була атакована американськими бомбардувальниками 6 серпня 1945 року, через кілька місяців після капітуляції гітлерівської Німеччини та її союзників. Японія відмовилася вийти з війни, однак після скидання ядерної бомби на Хіросіму і Нагасакі (9 серпня), 15 серпня в Японії визнали капітуляцію. В результаті ядерної атаки на Хіросіму загинуло, за різними даними, від 140 до 200 тисяч осіб.