Вчені виявили зірку з атмосферою з чистого кисню

Німецькі і бразильські астрономи виявили білий карлик SDSS J124043.01+671034.68, атмосфера якого складається з кисню. Зірка була виявлена серед 4,5 мільйонів зірок, які були зібрані за час роботи проекту Sloan Digital Sky Survey (SDSS). Повідомлення про знахідку опубліковано в журналі Science.

Раніше існування подібних зірок було передбачене лише теоретичними моделями. Дуже давні середніх розмірів подібні зірки використали легкі елементи зі своїх атмосфер так, що верхні їхні шари містять лише кисень.

Вчені встановили, що коли не дуже велика зірка, до 10 мас Сонця, еволюціонує, вона відкидає зовнішні оболонки і стає тьмяним білим карликом. З часом важкі елементи переміщуються все ближче до центру, а лекі, у першу чергу, водень і гелій, піднімаються на поверхню.

Нова зірка розвивалася не за класичним сценарієм. Атмосфера SDSS J124043.01+671034.68 на 99,9% складається з кисню і містить домішки неону, магнію і кремнію. При цьому ні найбільш поширеного у Всесвіті водню, ні гелію астрономам виявити не вдалося.

Причини подібного стану речей вчені пояснити не можуть. На думку дослідників, з часом легкі елементи просто зникли з атмосфери білого карлика в космос, і, якщо зірка досить стара, на ній цей процес міг дійти до фінальної стадії. Винуватцем же зникнення важких елементів з атмосфери SDSS J124043.01+671034.68 може бути інша зірка, з якою білий карлик колись утворював подвійну систему. Вона могла перетягнути на себе частину зовнішніх оболонок білого карлика, оголивши шари чистого кисню.

Раніше вчені змогли помітити процес формування зірки-надгіганта. Міжнародна група астрономів під керівництвом Катарини Джонсон з Ліндського університету спостерігала величезний газопилової диск, який обертається навколо молодої зірки в сузір'ї Центавра. Діаметр об'єкта в дві тисячі разів перевищує відстань від Землі до Сонця, а маса центральної зірки перевищує сонячну в 25 разів. Знахідка може стати підтвердженням гіпотези про механізм виникнення надмасивних зірок шляхом поступового поглинання речовини аккреційних дисків, що бистро обертаються.