Раніше вважалося, що жирні речовини, відомі як ліпіди, виробляють тільки імунні клітини. Клітини війчастого епітелію мають краплеподібну форму і покриті пучками волоскоподібних виступів. У людей, мишей та інших тварин ці клітини присутні також у слизовій оболонці трахеї і кишечника. Тим не менш, найбільше клітин війчастого епітелію знаходиться в носі. Вони допомагають організму визначати наявність у повітрі патогенних або отруйних хімічних речовин.
У ході нового дослідження вчені виявили, що при впливі певних цвілевих грибків або білків пилового кліща пензлики в клітинах носа виробляють запальні ліпіди, які називають цистеинил-лейкотрієнами. Такі ж ліпіди виробляються при контакті з аденозинтріфосфорною кислотою (АТФ), яка сигналізує про пошкодження сусідніх клітин. У мишей, які зазнали впливу АТФ або алергенів, розвинулися набряки носової порожнини. А от у гризунів, у яких не було клітин війчастого епітелію, набряк розвивався в меншій мірі.
Подібне запалення в деяких випадках може стати причиною розвитку алергії. Разом з тим, вчені поки не підтвердили, що клітини війчастого епітелію у людей реагують на алергени так само, як у мишей.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал з новинами технологій та культури.
Раніше група вчених з Великої Британії та Китаю вперше змогла показати нейронну основу зв'язку між депресією і безсонням,виявивши ділянки мозку, які пов'язані з поганим сном, і з депресією. Серед цих ділянок області, пов'язані з прийняттям рішень, роботою пам'яті і свідомості.