Морські гребінці мають набір з 200 очей. Кожне око містить у собі дві сітківки і 500 тисяч клітин, а ті, у свою чергу, містять два типи фоторецепторів, призначення яких залишалося загадкою для вчених.
Тепер же дослідники заморозили такі очі в рідкому азоті, а потім розрізали їх на шари і просвітили за допомогою скануючого електронного мікроскопа. Це дозволило вченим отримати тривимірну комп'ютерну модель ока і зрозуміти, як світло взаємодіє з кожним його компонентом.
На превеликий подив учених, принципи роботи цього ока найбільше їм нагадали не органи зору інших тварин, а найсучасніші оптичні телескопи. Ключовою частиною цих телескопів є не лінза – вона в них відсутня в принципі, а два дзеркала незвичайної форми, які фокусують світло в одній точці.
Аналогічні дзеркала присутні в очах гребінців– одне з них розташоване під їхньою "задньою" сітківкою, а друге – знаходиться під другою сітківкою, розташованою поруч з зіницею, присутність якої в оці молюска раніше вчені не могли пояснити.
За словами дослідників, гребінці мають досить "швидкими" очима з дуже широким полем зору, близько 250 градусів, не використовуючи при цьому кришталика або інших "дорогих" структур, на підтримку роботи яких потрібно багато енергії.
Раніше вчені заявили про те, що семирукі восьминоги навчилися полювати, використовуючи при цьому органи, що жалять, мертвих медуз. Як зазначають дослідники, така поведінка цілком можлива, оскільки головоногі відрізняються досить високим інтелектом. Крім того, тремоктопуси, несприйнятливі до токсину надзвичайно отруйного португальського кораблика, і тому нерідко використовують їх в якості зброї.