Вчені вчать роботів розуміти емоції і поведінку людей - The Economist

Компанія Tuthill Plastics Group, яка займається зварюванням, нещодавно з'явився новий співробітник на заводі. З першого ж дня він виконував свою одноманітну роботу з особливою спритністю, комфортно працюючи з іншими робітниками. Йдеться про 3 Sawyer - одного з цілого ряду машин, які сьогодні працюють на заводах по всьому світі.

Але замість того, щоб заміняти людей на виробництві, як деякі виробничі машини, Sawyer розроблений співпрацювати з людьми. Він один із так званих роботів-помічників, яких назвають також "коботами" (він англійського виразу collaborative robot - ред.).

Про це пише сьогодні The Economist, додаючи, що пряма співпраця роботів і людей на заводах змінює суть обличчя чи ліпше сказати "рук" виробництва. Така співпраця також означає, що роботехніку потрібно розробляти так, щоб вона була не просто ефективним працівником, а й хорошим колегою. Коботи працюють в сферах, де людські думки, людські способи спількування і людська безпека є найголовнішими. Бостонська компанія Rethink Robotics врахувала це, коли розробляла Sawyer, однорукого робота, а також його дворукого колегу Baxter. Ці машини - не ізольовані рухомі руки на конвеєрі. Вони оснащені камерами і сенсорами дотику. А найбільш помітною їхньою рисою став екран, на який виводяться мультиплікаційні частини людського обличчя.

Ці обличчя на ерані існують не для того, щоб закохувати в себе робітників. Вони мають на меті сприяти спілкуванню між людиною і машиною. Приміром, коли людина хоче взяти чашку кави, вона спочатку дивиться на неї. Це дає натяк на дію, яка має бути виконана. Sawyer повторює цей невимушений елемент людської поведінки, скеровуючи своє табло в напрямку, куди збирається рухатися чи діяти. Це дозволяє людям передбачити дії кобота.

Дослідники Массачусетського технологічного інституту тепер намагаються розвинути це невербальне спілкування між Baxter і його людськими колегами. Вони намагаються дати коботу можливість "читати думки", а точніше фіксувати мозкові сигнали людей. Даніела Рас і її команда в Массачусетському технологічному інституті оснастили експериментальний зразок Baxter системою декодування електроенцифалографічних даних. Вона фіксує мозкові сигнали, передані через електрони, прикріплені до шкіри голови людей. В них машина намагається розрізнити характерні закономірності, які називають пов'язаними з помилками потенціалами. Такі сигнали мозок генерує, коли робить помилку або коли спостерігає за помилкою, яку робить хтось інший.

Приміром, Baxter зафіксує такий сигнал мозку колегий, який робить помилку і сортує речі неправильно. Кобот може зареєструвати помилку і виправити її. Доктор Рас сподівається, що в майбутньому машина зможе фіксувати такі сигнали і робити висновки у випадках, коли вона сама буде робити помилку, а людина помітить це.

Втім, носити заради спілкування з роботом шолом з електродами, які під'єднуються до шкіри голови, не дуже зручно. Існує й інший спосіб налагодити зв'язок між машиною і людиною. Зокрема, цьому можуть послужити системи розпізнавання голосу і виразів обличчя. Кілька груп вчених працюють над цим.

Раніше повідомлялося, що вчені створили робота, здатного до "самолікування". Полімер, з якого створений робот, містить суміш речовин, здатних до реакції Дільса – Альдера. Завдавши матеріалу кілька ушкоджень, автори нагріли його з кімнатної (25 °C) температури до 80 °C, "пропекли" так протягом 40 хвилин, після чого дали охолонути. Через добу поріз практично зник, а матеріал, як показали експерименти, відновив більше 98% своєї початкової міцності і гнучкості.