На думку вчених, найбільш ефективно використовувати внутрішні ресурси супутника, а не покладатися на доставку енергоносіїв ззовні. Зокрема, дослідники розглянули приливну енергетику Титану.
Проходячи в неоднорідному гравітаційному полі могутнього Сатурна, супутник відчуває потужну дію приливних сил, які створюють сильні припливи в його озерах. Найбільше з них, Море Кракена, піднімається на метр, і енергія цієї хвилі спрямовується до вузької протоки, що розділяє північну і південну частини моря протоки Селдона. Вчені порівнюють її з Гібралтаром на Землі: на їхню думку, тут цілком можна розмістити турбіни, які збирали б енергію щоденної течії рідини і виробляли електрику.
Вітрогенерація на Титані залишається предметом спірним. З одного боку, атмосфера його досить щільна (в 1,5 рази щільніше земної), а утворення дюн на поверхні свідчить про те, що вітри, принаймні, час від часу, тут дмуть. З іншого боку, ми поки не отримали прямих свідчень про них, їхню силу і динаміку змін. Судячи за даними зонд Huygens, що пройшов крізь атмосферу Титану у 2005 р., у її верхніх шарах вітри все-таки досить сильні. Тому дослідники вважають, що для використання цієї енергії потрібні не звичайні вітряки, а літаючі, розміщені, наприклад, на дирижаблях або повітряних зміях.
Крім того, учені порахували, що якщо покрити сонячними панелями 10% площі Титану, їхньої енергії вистачить на те, щоб забезпечити потреби 300 мільйонів чоловік.
Раніше команда місії Cassini припустила, що у морях на Титані, можуть існувати сильні течії, викликані великими потоками сонячної енергії.