Сліди діяльності людства можна знайти по всій Землі: від хмарочосів сучасних мегаполісів до пірамід та інших стародавніх пам'яток минулого. Активність людей знайшла вираз і в сільськогосподарських полях та дорогах, які з'єднують міста та країни. Але як виглядав би світ, якщо ми люди так і не з'явилися?

Деякі вчені малюють світ чистої природи та безлічі видів, пише Live science.

"Я думаю, що це було б місце з набагато більшою кількістю рослин і тварин великих розмірів, розкиданих по всіх континентах, крім Антарктиди", - заявив Тревор Ворті з Університету Фліндреса в Австралії.

Світ без людей сучасного типу міг би означати, що наші далекі родичі, такі як неандертальці, все ще продовжували б жити. Але, безсумнівно, вони теж міняли ландшафт.

За найконсервативнішими оцінками, швидкість вимирання на Землі зараз у 100 разів вища, ніж була б без людей. Вона не була більш високою з моменту крейда-палеогенового вимирання, коли вимерло 80% видів, включаючи всіх нелітаючих динозаврів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У фамільному маєтку принцеси Діани знайшли сліди табору неандертальців

Планета гігантів

Скорочення видів, викликане діяльністю людини, означає, що без нас на планеті існувало набагато більше видів тварин. Серед них виділялися б представники мегафауни. Наприклад, гігантські моа – схожі на страусів птахи, зріст яких сягав 3,6 метра. Вони вимерли протягом 200 років після прибуття людей на острови, де вони мешкали. І це не єдиний приклад вимирання мегафауни, пов'язаний із діяльністю людини.

За словами Серена Фаурбі з Університету Гетерборга у Швеції, за тисячі років люди відіграли вирішальну роль у вимиранні багатьох гігантських тварин. Без нашої появи сьогоднішня Земля багато в чому нагадувала б африканську екосистему, яка кишить життям.

За цим сценарієм великі тварини, які зараз живуть в африканській савані, могли бути поширені по всій Європі. Це слони, леви та носороги. Так, замість африканських левів (Panthera leo) жили б печерні леви (Panthera spelaea), трохи більший вид, що мешкав у Європі приблизно 12000 років тому. Америка ж була б домом для родичів слонів та масивних ведмедів, а також унікальних видів, таких як родичі броненосців розміром з автомобіль, які називаються гліптодонами, та гігантські наземні лінивці.

Великі тварини відомі як мегафауна. Під час останнього льодовикового періоду вони населяли майже всю планету, але вимерли з відходом льодовиків. Так, згідно з дослідженням 2020 року, яке було опубліковано в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, наприкінці останнього льодовикового періоду в Північній Америці вимерли 38 родів великих тварин. Протягом ста років вчені обговорюють, що стало причиною вимирання мегафауни – зміни клімату чи діяльність людини.

Дослідження 2021 показало, що причиною вимирання шерстистих мамонтів та інших представників арктичної мегафауни стали все-таки кліматичні зміни. Інші ж дослідники стверджують, що люди полювали на мамонтів і стали ключовим чинником їхнього вимирання, адже тварини змогли пережити інші періоди кліматичних змін.

Крістофер Дауті з Університету Північної Арізони вивчив те, як представники мегафауни сприяли розподілу насіння та поживних речовин у ході харчування та дефекації. Він вважає, що з вимиранням великих тварин перерозподіл таких елементів як фосфор, кальцій та магній скоротився на 90%. За його словами, без людей ці елементи були б розподілені рівномірніше, що призвело б до появи більш продуктивної системи.

Ймовірно, що клімат був би іншим. Але точно визначити, як мегафауна та люди впливали на клімат минулого, не можна.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Корінні жителі Америки успадкували форму губ від денисівців - вчені

Інші види людей

Сучасні люди – не єдиний вид людей, що колись існував на Землі. Наша відсутність відкрила б двері можливостей для наших двоюрідних братів - неандертальців. Вчені точно не знають, чому ці давні люди вимерли 40 тисяч років тому, але вони схрещувалися з людьми сучасного типу і ми успадкували частину їхньої ДНК.

Кріс Стрінгер з Музею природної історії в Лондоні вважає, що головним фактором зникнення неандертальців була конкуренція за ресурси. Якби наші предки не з'явилися в Європі 45-50 тисяч років тому, неандертальці не вимерли б, вважає він.

За словами Стрінгера, у неандертальців було дуже розвинене життя, схоже на людей сучасного типу. Але вони гірше справлялися з кліматичними змінами і їх було мало, що призвело до низького генетичного розмаїття. Це не дуже добре, в будь-якому випадку, оскільки це може призвести до проблем зі здоров'ям. Тому, ймовірно, неандертальці вже «були в біді, коли з'явилися перші люди».

Підписуйтесь на наш Telegram-канал з новинами технологій та культури.

Люди могли стримати розвиток не лише неандертальців. Вчені вивчають ще одну лінію давніх людей – денисівців. Ця лінія була ближча неандертальцям, ніж сучасним людям. Ймовірно, що наші пращури схрещувалися і з цими древніми людьми. А денисівці, у свою чергу, схрещувалися із неандертальцями.

Ймовірно, що денісівці були розподілені по більшій території, ніж неандертальці, а також мали більшу генетичну різноманітність. За словами Стрінгера, шансів на виживання мали більше, ніж неандертальці.

Якби одна чи обидві з цих ліній стародавніх людей вижили, вони могли б пройти той самий шлях, що й сучасні люди, перейшовши від способу життя мисливців-збирачів до землеробства. Тому, можливо, що світ не сильно змінився б без нашого виду, вважає Стрінгер.