Вчені пояснили незвичайний склад найдавніших порід Землі метеоритами

Вчені з Університету Картин в Австралії заявили про те, що одні з найдавніших порід Землі могли сформуватися в результаті танення базальту при бомбардуванні метеоритами. Як повідомляє N+1, це може пояснити те, чому вони містять менше кремнію і більше заліза, ніж інші камені в центральних частинах континенту.

Найдавніші відомі сьогодні фельзичні породи - гнейси Ідівхаа (Idiwhaa gneisses), їхній вік становить 4,02 мільярда років. Породи були знайдені в гнейсовому комплексі Акаста на північному заході Канади. Цікаво, що вони відрізняються за складом від інших фельзичних порід, які зустрічаються в корі древніх континентів. Це говорить про те, що гнейси ІдІвхаа сформувалися під впливом інших процесів.

У ході дослідження вчені провели гідродинамічну симуляцію. Дослідники припустили, що гнейси Ідівхаа могли сформуватися при плавленні більш старих базальтових (мафічних) порід з низьким вмістом кремнезему і високими змістами магнію і заліза. Вчені визначили склад кори примітивної Землі, а також температуру і тиск, необхідні для того, щоб вона оплавилась і частково утворила гнейси Ідівхаа.

Модель показала, що процес мав відбуватися при дуже низькому тиску, близько 0,1 гектопаскаля, і температурі близько 800-900 градусів Цельсія. На думку дослідників, такі умови могли створити падіння метеоритів. Геологи провели додаткове моделювання, в якому 10-кілометровий метеорит падав на мафічну кору зі швидкістю від 12 до 17 кілометрів на секунду. З'ясувалося, що на відстані від 10 до 50 кілометрів від місця падіння і на глибині до трьох кілометрів дійсно могли утворитися породи, схожі на ті, що спостерігаються на північному заході Канади.

Раніше міжнародна група геологів з'ясувала, що тверде металеве ядро всередині Землі утворилося 1-1,5 млрд років тому. Також учені змогли визначити швидкість росту земного ядра: за рік його радіус збільшується приблизно на 1 мм.