Вчені пов'язали блискавки з появою життя на Землі

Вчені з Єльського і Ліндського університетів заявили про те, що удари блискавок могли зіграти ключову роль в появі життя на Землі. За їхніми словами, удари блискавок створюють особливий вид скла - фульгурит, який з'являється з запеченого піску. А фульгурит, в свою чергу, містить фосфор - ключовий елемент для появи життя, повідомляє Science alert.

Молода Земля переживала безліч ударів блискавок за період, який тривав досить довго для формування великих кількостей фосфору, необхідних для появи життя. Вчені вважають, що аналогічні процеси можуть відбуватися і на інших планетах.

Оскільки фосфор можна знайти в мінералі шрейберзиті, вважалося, що метеорити, багаті їм, могли занести фосфор на нашу планету. Разом з тим, епоха, коли на Землі з'явилося життя, вже була відносно спокійною з цієї точки зору і метеорити тоді падали на планету не так часто.

За допомогою методів спектроскопічної візуалізації вчені з'ясували, що шрейбезит можна знайти всередині фульгуритового скла, яке з'являється в результаті ударів блискавок в грунті, багаті глиною. Комп'ютерні моделі показали, що на молодій Землі траплялося від одного до п'яти мільярдів ударів блискавок на рік (для порівняння, зараз таких подій відбувається приблизно 560 мільйонів на рік).

Вчені вважають, що кількість фосфору, який з'являвся в результаті ударів блискавок, могла перевищувати ту, яку заносили метеорити близько 3,5 мільярдів років тому - коли, як вважається, і почало зароджуватися життя на нашій планеті.

Крім того, удари блискавок могли концентруватися на материковій частині тропічних регіонів. А це призводило до появи областей з високим вмістом фосфору там, де інші інгредієнти «коктейлю», необхідного для появи життя, могли концентруватися в джерелах води на суші, таких як озера.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал з новинами технологій і культури.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Вчені розповіли, як забруднення повітря підсилює грози і блискавки

Раніше вчені з Норвегії вивчили тепловтрати Землі за останні 400 мільйонів років і прийшли до висновку, що одна частина планети втрачає більше тепла, ніж інша. До цього тепловтрати нашої планети вивчали тільки до періоду 240 мільйонів років тому.