У ході дослідження вчені звернули увагу на випадок загибелі 29 кашалотів, які викинулися на берег Північного моря в січні 2016 року. Вчені помітили, що незадовго до цього, в двадцятих числах грудня 2015 року, на Сонці була зареєстрована ціла серія спалахів інтенсивністю М1 і вище. На думку дослідників, це не могло бути простим збігом.
Подібні спалахи призводять до викиду великої кількості плазми, випромінювання та потоків швидких часток, які, досягаючи Землі, взаємодіють з атмосферою і глобальним магнітним полем планети. У результаті можуть виникати полярні сяйва і геомагнітні бурі, пов'язані з дестабілізацією силових ліній магнітного поля Землі. За розрахунками вчених, це сталося і в грудні 2015 року, коли зсув силових ліній геомагнітного поля в Північному морі в районі Норвезької траншеї перевищив 460 кілометрів.
Відомо, що китоподібні, як і багато інших морських тварин, багато в чому покладаються на геомагнітне поле для навігації в океані. Тому порушення його структури цілком здатні дезорієнтувати їх . Відчуваючи напрямок силових ліній, кашалоти попрямували прямо на мілководдя, вибратися з якого їм вже не вдалося.
Вчені відзначають, що загиблі тварини були ще молодими й недосвідченими, родом з відкритого океанського регіону Азорських островів, і в обмежених умовах Північного моря порушення навігації цілком могло виявитися фатальним.
Раніше вчені заявили про те, що стрибки над водою і шум, який їх супроводжує, є частиною соціальної поведінки китів-горбачів і використовуються їх групами для спілкування один з одним.