Археологи з Університету Редінга перевірив ще раз результати майже ста років розкопок в Абатство Гластонбері, де, згідно з легендою, були поховані король Артур і його дружина Гвіневра. Як вважають вчені, згадки легендарного короля були, швидше за все, спробою ченців привернути увагу паломників до абатства з невеликою популярністю, але в підсумку під вплив міфів потрапили й археологи XX століття.
Вчені заново провели хімічний і радіовуглецевий аналіз знахідок, які були виявлені під час розкопок 1904-1979 років. Виявилося, що матеріали, знайдені в "могилі" Артура і Ґвіневри, були датовані XI-XV століттями, що приблизно на п'ять століть пізніше, ніж передбачуваний час життя легендарного короля. Як вважають археологи, некоректна перша інтерпретація результатів сталася внаслідок недосконалих методів аналізу та надмірної віри в середньовічні перекази.
Дослідники, крім перевірки "старих" результатів, здійснили ряд важливих відкриттів. Приміром, дата першого заселення Гластонбері опинилася на 200 років раніше, ніж вважалося раніше. Також археологи виявили кілька склодувних печей, які відносяться до 700-му році нашої ери. Як вважають вчені, ці знахідки стали найбільш раннім свідченням склодувного виробництва у саксонській Англії.
Раніше повідомлялося, що група польських та українських археологів виявила в Херсонській області давньогрецьке поселення, засноване у другому столітті нашої ери.