Смерть Людовіка Святого була добре документована його сучасниками: король помер в Тунісі під час восьмого хрестового походу, коли в таборі хрестоносців лютувала дизентерія. Останки короля перевезли до Європи, нутрощі були поховані на Сицилії, а скелет – в абатстві Сен-Дені під Парижем. Після відкриття гробниці перед канонізацією велика частина останків була втрачена. Збереглася нижня щелепа, яка залишалася в Сен-Дені до кінця XVIII століття, а після революції 1789 року її перевезли в собор Нотр-Дам в Парижі.
У ході нового дослідження вчені вивчили щелепу, яка, імовірно, належала монарху. Дослідники вивчили її будову, датували за допомогою радіовуглецевого аналізу, а також зробили зліпок і порівняли зі скульптурою Людовіка, яка була виготовлена у XIII столітті.
Радіовуглецевий аналіз показав, що власник щелепи помер між 1030 і 1220 роками, на півстоліття раніше, ніж Людовік. Однак таку невідповідність, на думку авторів, можна пояснити раціоном короля, в якому було багато риби. Порівняння щелепи зі статуєю також вказало на їхню подібність. Дослідники також помітили, що щелепа була запалена, але слідів абсцесу на ній не було, на кількох зубах утворилися гранульоми або кісти. На думку вчених, король страждав від цинги, з якою, згідно з історичними записами, стикалися і хрестоносці.
На думку дослідників, можливо, що цинга в таборі хрестоносців наклалася на якесь інше захворювання: черевний тиф або траншейну лихоманку. Збудником цієї хвороби є бактерія Bartonella quintana, яку переносять воші. Такий "букет" інфекцій часто зустрічалася у людей, які постійно відчувають нестачу вітамінів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал з новинами технологій та культури.
Раніше повідомлялося про те, що вчені розкрили таємницю зникнення цивілізації острова Пасхи. На думку вчених, загадкова цивілізація, яка залишила після себе безліч кам'яних бовванів, не могла зникнути в результаті військового конфлікту.