У ході дослідження вчені оцінили кількість зірок-субкарликів (більш тьмяних, ніж зірки головної послідовності, але здатних "жити" довше) у межах 200 тисяч світлових років від Сонячної системи.
Спостереження велися за допомогою 0,9-метрового телескопа розташованої в Чилі Міжамериканської обсерваторії Серро-Тололо. Астрометричні вимірювання дозволили точно вимірювати положення і найдрібніші коливання зірок, викликані наявністю біля них занадто тьмяного і тому невидимого сусіда. Ця робота помітно поповнила список відомих субкарликів в обраному обсязі простору, збільшивши їхню кількість приблизно на чверть.
Дослідникам вдалося виявити, в тому числі, дві подвійні системи. "Рідкість, щоб у старих зірок віку були компаньйони, вони люблять жити самостійно. Тому ми використовували космічний телескоп "Хаббл" і спостерігали обидві зірки в одній з пар, виміряли відстань між ними і встановили маси", - заявив провідний автор дослідження Вейчунь Жао.
Крім того, вчені встановили, що субкарлики рухаються зі швидкістю близько 200 кілометрів на секунду.
Раніше астрономи помітили, що невелика галактика, розташована в групі Скульптор, поступово руйнується гравітаційним впливом гігантської галактики, розташованої по сусідству з нею. Виявлена галактика належить до типу карликових сфероїдальних галактик, але, на відміну від інших подібних галактик, вона має витягнуту форму, спрямовану в бік NGC 253. Така форма галактики може вказувати на те, що на неї діє гравітаційний вплив більшої галактики, який сильніше діє на ближній бік.