Боудіка – дружина Прасутага, вождя кельтського племені іценів, що мешкали на південному сході Англії. Іцени були союзниками римлян під час завоювання острова, тому вождеві залишили його володіння, якими він правив в якості васала. Своїми спадкоємцями він оголосив імператора і своїх двох дочок, вважаючи, що так йому вдасться зберегти землі. Однак після його смерті римляни анексували царство, конфіскували майно царя і знатних іценів, а з родичами Прасутага почали поводитися, як з рабами.
У 60 або 61 році іцени на чолі з Боудікою підняли повстання, яке підтримали сусідні племена. Брити захопили і зрівняли з землею римську колонію Камулодун (нині Колчестер). Потім повсталі захопили і спалили Лондиній (нині Лондон), а потім Веруламій (нині Сент-Олбанс), в той час найбільше місто Британії. Як пишуть і Тацит, і Діон Кассій, полонених брити не брали. Простих людей вони спалювали, розпинали або вішали, а знатних приносили в жертву бритській богині перемоги.
Разом з тим, римлянам вдалося придушити повстання, після чого Боудіка або прийняла отруту, щоб не бути захопленою у полон, або померла від хвороби.
Скарб, який складався зі срібних монет, був знайдений у 2018 році. Більшість з 58 денаріїв були викарбувані в Римській республіці, до 27 року нашої ери, але траплялися монети, датовані правлінням декількох римських імператорів, в тому числі Нерона (правив у 54-68 роках нашої ери).
Дослідники відзначають, що найбільш пізня монета викарбувана в 61 році, що може бути індикатором року, коли був захований скарб. Тому, можливо, що скарб був захований під час заколоту Боудіки.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал з новинами технологій та культури.
Раніше міжнародна команда археологів на чолі з професором Йосефом Гарфінкелем з Єврейського університету заявила про те, що їй вдалося виявити поселення часів царя Давида, яке може бути руїнами біблійного міста Ціклаґ.