Вчені вивчили першоджерела, в яких описувалося захворювання і наслідки його спалаху, з перспективи сучасних знань. Головним джерелом послужили описи спалаху чуми в Константинополі у 542 році. Вважається, що захворювання вбило 300 тисяч осіб з півмільйонного населення міста. Інші джерела показують, що чума згубила половину населення імперії.
Вчені провели моделювання спалаху бубонної, легеневої, а також комбінованої форми чуми і з'ясували, що жодна з них не імітує динаміку, описану в джерелах.
"Робота з математичними моделями хвороб була для мене як історика повчальним процесом. Це дозволило нам перевірити традиційні історичні аргументи за допомогою нових і потужних методів", - заявив один з авторів роботи Лі Мордечай.
На даний момент вважається, що юстинианова чума забрала життя 25 мільйонів осіб в Європі і 66 мільйонів – на Сході.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал з новинами технологій та культури.
Раніше вчені встановили, що перша пандемія чуми була на Землі ще в V-IV тисячолітті до нашої ери. В ході досліджень було виявлено, що сім чоловік були заражені чумною паличкою. Упорядкувавши геном чумних паличок, вчені прийшли до висновку, що шість найдавніших з них не були схожі на середньовічну бубонну чуму, звану "чорною смертю": у даних бактерій були відсутні гени pla і ymt, що грають ключову роль у поширенні чуми.