Піщані черв’яки з “Дюни” на Марсі: сухий лід проривається крізь Червону планету

Канали на Марсі виглядають новими, зі звивистими стежками та піднятими краями, але ці утворення не могли бути створені водою чи живими організмами, оскільки планета наразі занадто холодна, суха і позбавлена життя. Як пише Space, нові лабораторні експерименти показали, що саме блоки сухого льоду — твердого вуглекислого газу, можуть бути причиною утворення цих дивних звивистих ярів на поверхні Червоної планети.

Вчені Утрехтського університету, Нідерланди, провели серію експериментів у камері, що імітує умови Червоної планети — низький атмосферний тиск і температуру. У таких умовах дослідники розмістили блоки CO₂-льоду на мініатюрних піщаних дюнах. Коли лід нагрівався, він сублімував — переходив із твердого стану безпосередньо в газ, накопичуючи тиск під собою.

Коли тиск ставав критичним, газ виривався назовні, підштовхуючи блок униз схилу. Під час руху лід прорізав вузькі траншеї, а пісок із країв утворював невеликі дамби — зменшену копію марсіанських ярів, зафіксованих орбітальними апаратами NASA.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Пилові дияволи на Марсі: вчені виявили шалені вітри на Червоній планеті

“Мені здавалося, ніби я спостерігаю за піщаними черв’яками з фільму “Дюна”. Ми бачили, як високий тиск газу розносить пісок у різні боки, немов щось живе рухається під поверхнею”, — розповів провідний автор дослідження Лоннеке Рулофс, геолог із Утрехтського університету.

Команда зазначає, що ці результати допомагають спростувати гіпотезу про участь рідкої води в утворенні марсіанських ярів. Це важливе уточнення, адже присутність води на поверхні планети могла б свідчити про потенційну придатність Марса для життя. 

Натомість процеси із сухим льодом пропонують фізичне, безводне пояснення, яке підтверджує, що Марс продовжує змінюватися і сьогодні, навіть без опадів чи річок.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Ровер NASA знайшов "черепаху" серед стародавніх каменів на Марсі

Співавторка дослідження, опублікованого в журналі Geophysical Research Letters, Сімона Вісшерс розповіла, що ефект став помітним лише після серії спроб із різними нахилами схилів.

“Коли ми підібрали правильний кут, блок CO₂ почав зариватися в пісок і рухався вниз, наче кріт або піщаний черв’як із “Дюни”. Це виглядало справді дивно”, — сказала Вісшерс.

Дослідники припускають, що кожної марсіанської весни, коли температура підвищується, плити сухого льоду можуть короткочасно “оживати”. Вони ковзають схилами дюн і вирізають нові канали на поверхні планети.

Раніше вчені припустили, що товсті шари льоду під екватором Марса, де надто висока температура, сформувалися не через зміну клімату. Ймовірно, це сталося внаслідок потужних вулканічних вивержень мільярди років тому.