У ході дослідження вчені вирішили перевірити можливість того, що додаткове прискорення Оумуамуа обумовлено тиском сонячного випромінювання. Тоді об'єкт є сонячним вітрильником. Розрахунки дослідників показали, що співвідношення маси до площі в цьому випадку становить близько 0,1 г/м2, тобто товщина вітрила повинна становити приблизно 0,3-0,9 міліметра.
Автори відзначають, що відношення маси до площі у всіх відомих об'єктів Сонячної системи на порядок вище, а значить, це або принципово новий клас небесних тіл, або штучний об'єкт. Згідно з їхніми розрахунками, навіть такий екстремально тонкий об'єкт міг пережити міжзоряну подорож на відстань в кілопарсеки.
Варто відзначити, що стаття вчених була відправлена в журнал Astrophysical Journal Letters, але поки не прийнята до друку.
Астероїд був виявлений в Сонячній системі в жовтні минулого року. Небесне тіло має незвичайну сигароподібну форму, а його довжина-близько 400 метрів, у 10 разів більша, ніж ширина.