Освіта чи «страшилки»: науковець порівнює ефективність реакцій на зміну клімату

ZN.UA Ексклюзив
Поділитися
Страх вбиває раціо й конструктивізм, перетворюючи людей на пасивних і нездатних діяти.

Останніми роками у розмовах про погоду часто-густо лунає префікс «най»: найтепліші, найсильніші, найчастіші. Такими звичними вже стали урагани, повені, посухи, зникнення деяких видів рослин і тварин, нові захворювання, затоплені суходоли та кліматичні біженці, пише старший науковий співробітник ІПММС НАН України Катерина Терлецька для ZN.UA.

У новинах регулярно згадується впевнений поступ цих вісників Апокаліпсису. Журналісти й екоактивісти навмисне перебільшують і переоцінюють окремі факти, виправдовуючи це тим, що тільки через алармістські та емоційні заклики можна привернути увагу до проблеми.

«Але через такі перебільшення й маніпуляції (як із маленькою Ґретою Тунберг) проблема клімату маргіналізується або перетворюється на страшилку на кшталт «ми всі помремо». Страх вбиває раціо й конструктивізм, лякаючи людей, що, зрештою, робить їх пасивними і нездатними діяти», - зазначає науковець.

Тим часом в Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) доволі гучно заявили про створення і впровадження в освітні програми в усьому світі такого предмета як «кліматична освіта». 

Було запущено масштабний міжнародний проєкт Office for Climate Education (OCE), мета якого – створення інструментів для розуміння і дії, а також раціонального підходу до обробки нових даних та ідей.

Цей проєкт реалізується в рамках наукової освіти, в якій критичне мислення та можливість аналізувати й інтерпретувати дані є одними з найважливіших навичок. Запропонована OCE програма складається з кількох частин, від наукового розуміння процесів – до конкретних дій і соціальної відповідальності.

«Саме освіта є одним із найефективніших елементів глобальної реакції на зміну клімату та інші виклики людству. Через освітні програми, знання і критичне мислення ми можемо знаходити відповіді та формувати спільний план дій і адаптуватися до тенденцій, пов'язаних зі швидкими змінами клімату», - наголошує авторка.

Докладніше про те, як освіта може допомогти людству адаптуватися до швидких змін і що це за новий навчальний предмет – «кухонна наука», читайте у статті Катерини Терлецької «Кухонна наука».

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі