Марсохід NASA вперше записав звук пилової бурі на Червоній планеті

Марсохід Perseverance зміг записати звук частинок пилу, що кружляли навколо нього під час бурі. Цей аудіозапис може стати ключем до розуміння того, як пил переміщається Червоною планетою, повідомляє Space.com.

Зробили запис за допомогою мікрофона, встановленого на інструменті SuperCam, 27 вересня 2021 року. Інші інструменти також зафіксували «пилового диявола»: його було знято на знімках, а також було виміряно його температуру та тиск.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Гелікоптер NASA встановив новий рекорд на Марсі

Роверу вже вдалося зафіксувати 90 пилових дияволів, які проносилися повз нього. Але цей випадок став першим, коли Perseverance зміг швидко включити свій мікрофон.

«Завдяки цьому запису пилового диявола ми можемо почути і підрахувати частки, що стикаються з марсоходом», — заявила провідний автор дослідження Наомі Мердок із Вищого інституту аеронавтики та космосу Тулузького університету.

Вчені вивчили всі отримані дані та змогли визначити, що діаметр пилового диявола становив близько 25 метрів, висота – 118 метрів, він рухався на швидкості 5,3 метри на секунду.

За допомогою аналізу кількості ударів вченим вперше вдалося визначити кількість частинок пилу у пиловому вихорі. Усього в записі чути 308 ударів, які були розподілені за трьома пучками. Перший з них з'явився, коли буря досягла Perseverance, а останній – коли його задня кромка досягла марсохода зі скупченням пилу у стінках вихору.

Але найбільше зіткнень було зафіксовано, коли над ровером обертався центр вихору з низьким тиском. Це здивувало вчених. Вони очікували, що більша частина пилу буде зосереджена у стінках пилового вихору, де швидкість вітру висока. Центр пилового вихору, як око бурі, має бути відносно спокійним і чистим у порівнянні зі стінками вихору.

Але саме в цьому пиловому дияволі найвища концентрація пилу була в центрі вихору.

Попередні дослідження показали, що пилові дияволи та ізольовані пориви вітру відповідальні за те, що в атмосфері Марса постійно зберігається пил, навіть далеко від пилових бур. Водночас невідомо, яку роль відіграють пилові вихори у піднятті пилу з поверхні планети.

Раніше вчені з Університету штату Пенсільванія виявили ознаки того, що 3,5 мільярда років тому на Марсі був великий океан, який покривав сотні тисяч квадратних кілометрів. На його існування вказала топографія берегової лінії, виявлена на численних знімках Червоної планети.