Учені з Університету Монреаля та Кембриджського університету пояснили, чому люди сучасного типу змогли пережити неандертальців. Хоча простого пояснення цьому немає, вони вважають, що змогли знайти ключову відмінність, повідомляє Science Alert.
Автори стверджують, що люди витіснили неандертальців не завдяки кращому мозку або переважаючим фізичним даним. Згідно з моделюванням, яке провели вчені, ранні люди вижили тому, що групи Homo sapiens, ймовірно, були більш взаємопов'язані, ніж групи неандертальців.
У період 35-65 тисяч років тому Європа пережила епоху сильного кліматичного зсуву. У цей час на континент мігрували перші Homo sapiens, які до цього жили в Африці. І це призвело до зіткнення двох ліній ранніх людей.
Щоб зрозуміти, до чого це могло призвести, автори дослідження створили кілька моделей, аналогічних до тих, що використовуються в природоохоронній біології для картування придатних місць існування видів. Вони додали дані про географічні регіони, мінливість клімату та археологічні знахідки.
І вчені з'ясували, що території, які найкраще підходили для проживання неандертальців, були менш пов'язані між собою, ніж території, населені Homo sapiens.
"Ці зв'язки діють як страхувальна сітка. Вони дають змогу обмінюватися інформацією про ресурси та міграції тварин, формувати партнерські стосунки та тимчасово отримувати доступ до інших територій у разі кризи", — заявив автор дослідження Аріан Берк з Університету Монреаля.
Геномні дані підтверджують ідею про те, що неандертальці жили в Європі в менших за чисельністю популяціях, ніж стародавні сапієнси. Деякі вчені навіть висунули гіпотезу про те, що різке скорочення чисельності неандертальців призвело до зниження генетичної різноманітності, що, можливо, сприяло їхньому занепаду.
І якщо неандертальці дійсно існували в невеликих розрізнених групах, вони могли бути більш сприйнятливі до негативних наслідків змін клімату.
"Неандертальці, які жили в Західній і Південно-Східній Європі, були пов'язані між собою лише побічно, оскільки відстані між ними були доволі великими", — зазначили вчені.
Моделювання вчених також показало, що регіони, в яких жили неандертальці та сапієнси, майже не перетиналися, що послаблює аргумент про конкуренцію. Регіони проживання видів у різні періоди перетиналися приблизно на 5%, але навіть це могло зіграти важливу роль у майбутньому.
Деякі вчені вважають, що неандертальці та сапієнси активно схрещувалися, що призвело до повного поглинання одного виду іншим. У геномі сучасних людей зустрічається приблизно 1-4% ДНК неандертальців.
Вчені визнають, що причини вимирання неандертальців могли відрізнятися в різних регіонах Європи. Їхнє моделювання засноване на фрагментарному палеонтологічному літописі, але вони можуть вказувати на райони з вищою щільністю населення, ніж інші.
"Можливо, наприклад, що сапієнси зіграли активнішу роль у вимиранні та/або генетичній асиміляції неандертальців у Західній Європі, де їхні основні ареали перетинаються", — додали дослідники.
Раніше вчені провели сканування мозку людей і порівняли їх із мозком неандертальця. У результаті вони дійшли висновку, що Homo sapiens пережили своїх родичів не завдяки більш розвиненому мозку.
