Китайські вчені заявили про те, що їм вдалося знайти у кажанів цілу групу нових коронавірусів. Серед них один, який є найбільш близьким до вірусу, що став причиною нинішньої пандемії, повідомляє CNN.
Дослідники відзначають, що відкриття, яке вони зробили в невеликому регіоні провінції Юнань, показує, наскільки багато коронавірусів у кажанів і скільки насправді потенційно можуть передаватися людям.
Вчені збирали зразки, отримані у невеликих лісових кажанів в травні 2019 - листопаді 2020 року. Дослідники вивчали зразки сечі і фекалій тварин, а також рідини, зібраної у них в роті. В цілому, вони виявили 24 нових коронавіруси у різних видів кажанів.
Один з них був генетично подібним до SARS-CoV-2, який викликав пандемію. Вірус, який отримав позначення RpYN06, був виявлений у виду Rhinolophus pusillus. Від SARS-CoV-2 його відрізняє тільки відмінності в білку шипів, які вірус використовує для зараження клітини. Вчені відзначають, що їхнє відкриття означає, що схожі на SARS-CoV-2 віруси продовжують поширюватися серед кажанів і в деяких регіонах можуть з'являтися з певною періодичністю.
Дослідники досі намагаються зрозуміти, як з'явився SARS-CoV-2. Незважаючи на те, що найвірогіднішим кандидатом в «резервуари» коронавірусу є кажани, ймовірно, що була якась тварина, яка стала сполучною ланкою між кажанами і людьми. У випадку з вірусом SARS, який став причиною спалаху захворювання в 2002-2004 роках, такими тваринами стали вівери.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал з новинами технологій і культури.
Вперше спалах коронавірусу у китайському місті Вухань був зафіксований 12 грудня 2019 року. 30 січня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила міжнародну надзвичайну ситуацію через коронавірус, а вже 11 березня - пандемію.
Нині точна причина виникнення пандемії залишається невідомою. У Британії нещодавно знову взялися за дослідження версії про витік з Вуханьского інституту вірусології. У ВООЗ цю версію не виключають, але вважають малоймовірною. Докладніше про те, куди ведуть сліди виникнення коронавірусної інфекції, читайте в статті Наталії Бутирської «Місія ускладненого дії» у ZN.UA.