Гроза під час війни: як перестати боятися грому та блискавок

Україна живе в умовах повномасштабного вторгнення Росії, під час якого багато жителів нашої країни стали свідками бойових дій, вибухів та атак ворога. Люди, які пережили такі страшні події, часто бояться гучних звуків, навіть якщо вони перебувають у безпечному місці. Лякати може, наприклад, звук закриття дверей, шафи у домі.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Війна змінила те, як українці обирають місце роботи

Джерелом неприємних переживань може стати і гроза. Природне явище, що у мирний час може пройти абсолютно непоміченим, під час війни викликає занепокоєння. Удари блискавки та грому сприймаються як вибухи. У таких умовах важливо розібратися з тим, як перестати боятися грому і блискавок і постаратися повернутися до повноцінного життя, навіть переживши щось таке жахливе, як війна.

Як допомогти дітям упоратися зі страхом грози

Сімейний та дитячий психолог Світлана Ройз розповіла, що може допомогти дітям впоратися зі страхом. Ці поради можуть допомогти і дорослим.

Так, перед грозою варто подивитися на небо, сказати дитині або навіть самому собі, що по ньому рухаються хмари, які можуть бути грозовими, може бути злива. А під час зливи часто бувають грім та блискавка. Це не вибухи, ми (я) у безпеці. Звук може нагадувати вибух, але це лише грім.

Ройз зазначає, що необхідно взяти під контроль, перехопити активність префронтальної кори головного мозку, активність лімбічної системи. Так, з дітьми можна голосно рахувати, скільки часу пройшло між спалахом блискавки та ударом грому.

Під час звуку грому можна голосно плескати в долоні та кричати «Ура!». А можна пограти «в ловців блискавок» і, знаходячись вдома, вдавати, що ловиш блискавку в складені човником долоні.

В даний час припустимо також уявляти, що удар блискавки перенаправляється на техніку ворога.

Як ще впоратися зі страхом грози

Щоб перестати боятися грому і блискавок, підійдуть і загальні рекомендації тим, хто боїться грози.

Так, варто поділитися своїми страхами з друзями та близькими, довіритися їм. Якщо вони кажуть, що це просто гроза, нічого страшного не відбувається, це не вибухи, треба спробувати повірити і заспокоїтися.

Можна також постаратися відволіктися від гучних звуків і світла від блискавок. Можна зайнятися якоюсь улюбленою справою: почитати книгу, подивитись телевізор, послухати музику. Можна також скласти список пісень, які ви любите, та вмикати їх собі під час грози, щоб заспокоїтися.

Якщо через страх серце починає швидше битися, потрібно глибоко і рівномірно дихати, вдихати через ніс і видихати через рот.

Користувачі соцмереж, які зіткнулися з такою проблемою під час війни, радять відстежувати блискавки на спеціальному сайті. Він показує всі спалахи, підсвічуючи їх різними кольорами: білий – спалах був нещодавно, червоний – давно.

Як перестати боятися гучних звуків

Експерт програми «Допомога психолога» Андрій Жельветро розповів про те, що потрібно робити, якщо після війни людина почала боятися гучних звуків.

Він зазначив, що якщо людина знаходиться в небезпечному регіоні, необхідно дотримуватися інструкцій: якщо звучить сирена, слідувати в укриття, якщо чути вибухи і ви знаходитесь вдома/в іншому приміщенні, дотримуватись правил двох стін.

Якщо людина знаходиться у безпеці, можна навчитися правильно реагувати на гучні звуки. Наприклад, можна попросити знайомого, щоб під час розмови він раптово плескав у долоні або вмикав гучний звук на телефоні.

Ваше завдання в цей момент контролювати три параметри: дихання (не переривати його), плечі (мають бути розслаблені) і вголос промовляти, що відбувається.

Так, якщо друг плеснув у долоні, необхідно глибоко дихати, розслабитися і проговорити «це лише хлопок». Можна також робити на вулиці, почувши гучний звук і визначивши його джерело можна сказати «це просто машина, просто двері». При цьому потрібно розслабитись та правильно дихати.

Те саме можна зробити і з громом: почувши звук потрібно розслабитися, спокійно дихати і проговорити «це лише грім, це лише гроза».

Важливо! Ця публікація заснована на останніх та актуальних наукових дослідженнях у сфері медицини та має виключно загальноінформаційний характер. Публікація не може бути підставою для встановлення будь-яких діагнозів. Якщо ви захворіли або потребуєте діагнозу, зверніться до лікаря!