Гени неандертальців «живуть» у людях, але один фрагмент загадковим чином зник

Неандертальці – це найближчі родичі сучасної людини, які мешкали в Європі та Азії аж до свого зникнення близько 30 тисяч років тому. Генетичні дослідження розкривають дедалі більше інформації про зв'язок неандертальців із людьми сучасного вигляду. Нещодавно вчені з'ясували, що сплеск схрещування між цими двома видами стався 47 тисяч років тому.

Але одна загадка все ж таки залишається не розкритою. Сьогодні геном Homo sapiens містить небагато ДНК неандертальця. Ці генетичні сліди походять майже зі всіх частин геному неандертальця, за винятком Y-статевої хромосоми, яка відповідає за формування самців, повідомляє Science Alert.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Вчені відтворили зовнішність неандертальської жінки, яка жила 75 тисяч років тому

Що ж сталося з Y-хромосомою неандертальця? Вона могла бути втрачена випадково чи через особливості спарювання чи неповноцінну функцію. Однак відповідь може лежати у столітній теорії про здоров'я міжвидових гібридів.

Лінії людей сучасного типу та неандертальців розділилися приблизно 550-765 тисяч років тому в Африці. Коли неандертальці мігрували до Європи, а наші предки залишилися там. Вони зустрілися знову 40-50 тисяч років тому, коли люди мігрували Європу та Азію.

Вчені відновили копії повних чоловічих і жіночих геномів неандертальців завдяки ДНК з кісток, що добре збереглися, і зубів неандертальців у Європі та Азії. І їхній геном дуже схожий на наш, він містив близько 20 000 генів, об'єднаних у 23 хромосоми.

У неандертальців також було дві копії 22 з цих хромосом (по одній від кожного з батьків), а також пара статевих хромосом. У жінок було дві Х-хромосоми, а чоловіків — одна Х і одна Y.

Y-хромосоми складно секвенувати, оскільки вони містять багато «сміттєвої» ДНК, що повторюється, тому Y-геном неандертальця секвенований лише частково. Однак великий секвенований фрагмент містить версії кількох генів, які присутні в Y-хромосомі сучасної людини.

У сучасних людей ген Y-хромосоми, що називається SRY, запускає процес розвитку ембріона XY у чоловіка. Ген SRY грає цю роль у всіх мавп, тому вчені припускають, що те саме було й у неандертальців, хоча сам ген SRY у неандертальців вчені ще не виявили.

У геномах європейців міститься близько 2% ДНК неандертальців, у жителів Азії – її більше, а жителів Африки – немає зовсім. Геноми деяких давніх Homo sapiens містили ще більше – 6%. Ймовірно, що гени неандертальців зникають із часом.

Принаймні половину всього геному неандертальця можна скласти із фрагментів, виявлених у геномах різних сучасних людей. Але є один великий виняток – немає жодної людини, яка успадкувала якусь частину Y-хромосоми неандертальця.

Y-хромосома потрапляє в кінець лінії, якщо її носії не мають синів, тому вона могла бути просто втрачена протягом поколінь. Можливо також, що чоловіки-неандертальці ніколи не брали участь у схрещуванні з жінками сучасного типу.

Інша можливість полягає в тому, що Y-хромосома неандертальця не працюватиме з генами інших хромосом сучасної людини. Відсутність Y-хромосоми неандертальців можна пояснити "правилом Голдейна". У 1920-х роках британський біолог Джон Бердон Сандерсон Голдейн зазначив, що в міжвидових гібридах, якщо одна стать безплідна, рідкісна або нездорова, це завжди стать з різними статевими хромосомами.

У ссавців та інших тварин, які мають самки ХХ-хромосоми, а самці — XY, непропорційно багато самців-гібридів є безплідними. Можливо, так сталося і з гібридами людей та неандертальців.

Раніше вчені заявили про те, що їм вдалося виявити один із найстаріших витворів мистецтва в Європі. Це ведмежа кістка, на яку 130 тисяч років тому неандертальці навмисно нанесли надсічки.