Атмосфера супутника багата аерозолями з органічних речовин, які утворюються в термосфері при фотолізі молекул N2 і CH4, а потім повільно осідають на поверхню Титана. Міжпланетна станція Cassini показала, що на супутнику мають місце активні еолові процеси, такі, як вивітрювання порід за рахунок вітру, перенесення пилу і створення з нього форм рельєфу, а 13% його поверхні покривають поля гігантських піщаних дюн, розташованих в екваторіальній частині Титану. Гранули піску можуть мати розміри від 5 до 200 мікрометрів, а їхнім можливим джерелом називаються аерозолі з атмосфери супутника.
У 2019 році Cassini помітила в районі екватора Титану три локальних пилові бурі. Це не тільки підтверджує активний пиловий цикл, але також свідчить про те, що на супутнику Сатурна можуть виникати і інші подібні процеси, наприклад, пилові дияволи.
У ході нового дослідження вчені використали метеорологічні дані, які були отримані зондом Huygens, що здійснив м'яку посадку на поверхню супутника в 2005 році. Вчені порівняли ці дані з параметрами пилових дияволів, які спостерігалися на Землі та Марсі.
Вчені прийшли до висновку, що пилові дияволи, як невеликі конвективні вихори, здатні утворюватися на Титані і можуть грати ключову роль в еоловому циклі. Діаметри дияволів залежать від глибини планетарного прикордонного шару h і можуть складати або 88 метрів (для h = 440 метрів) або 520 метрів (для h = 2,6 кілометра). Тангенціальна швидкість вітру в оці вихору оцінили в кілька метрів на секунду, що достатньо для підйому часток пилу розміром п'ять мікрометрів.
Завдання виявлення і дослідження таких вихорів на практиці вчені покладають на місію Dragonfly. В її рамках в 2034 році на Титані буде висаджений октокоптер, метою якого стане вивчення поверхні і атмосфери супутника Сатурна.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал з новинами технологій та культури.
Раніше команда місії Cassini припустила, що у морях на Титані, можуть існувати сильні течії, викликані великими потоками сонячної енергії.