До недавнього часу розвинуті країни вирішували проблему пластикових відходів, експортуючи частину з них в країни Південно-Східної Азії, а найактивнішим імпортером зарубіжного пластику був Китай. На початку 1990-х років у країні були прийняті закони, що сприяють ввозу пластикових відходів. Він перероблявся і з нього виготовлялися вироби для внутрішнього споживання і на експорт. Але у 2010-х роках Китай став посилювати політику ввезення, а у 2017 році оголосив про заборону імпорту побутових пластикових відходів.
У ході нового дослідження вчені використали дані Організації об'єднаних націй про експорт та імпорт відходів за 1992-2016 роки. Дослідники підрахували, що глобальний імпорт пластикових відходів зріс з 1993 по 2016 роки майже у вісім разів, з двох мільйонів до 15 мільйонів тонн щорічно. 72% з них імпортували Китай і Гонконг (звідки більша частина пластику теж йшла в Китай). Основними експортерами пластикових відходів були США, Японія, Канада та країни Європейського союзу, які вивозили 87% світових пластикових відходів. Дослідники підрахували, що до 2030 року, в результаті заборони імпорту Китаєм, нікуди буде дівати близько 111 мільйонів тонн пластику. Це близько 47% відходів, які імпортувалися по всьому світу починаючи з 1988 року.
Раніше вчені з фонду Ocean Cleanup Foundation провели нову оцінку Великої тихоокеанської сміттєвої плями і заявили про те, що її розміри в три рази перевищує територію Франції.