Біологи довели одне з положень теорії Дарвіна

Біологи з Кембріджського університету перевірили і підтвердили припущення Чарльза Дарвіна про значення окремих різновидів живих організмів в еволюційному розвитку виду, який вони складають. Про це повідомляє сайт ScienceDaily з посиланням на прес-реліз Коледжу Святого Іоанна Кембриджського університету.

"У третій главі "Походження видів" Дарвін пише, що різноманітність особин в родових гілках тварин, повинна підрозділятися на безліч "варіацій", або підвидів, як ми їх називаємо, - розповідає Лаура ван Хольштейн, головний автор дослідження, опублікованого в журналі "Праці Королівського товариства". - Моя робота, присвячена зв'язку різноманітності видів і їх підвидів, доводить, що підвиди мають критичне значення для довгострокового еволюційного розвитку видів, як і передбачав Дарвін".

Знаменитий натураліст звертав увагу на те, що різноманітність підвидів дозволяє виду краще пристосовуватися до різних умов навколишнього середовища і що більш численні види частіше поділяються на підвиди за мірою їх поширеності в різних країнах. Також і формування нових видів залежало від підвидової різноманітності.

Аналіз підвидів тварин потребував би багато часу і коштів, що довгий час не дозволяло вченим перевірити припущення Дарвіна. Група ван Хольштейн скористалася даними натуралістів, зібраними за останні 300 років і на цій основі побудувала кілька моделей еволюції в яких існування підвидів ссавців враховувалося або ігнорувалося. Вченим вдалося довести, що кількість підвидів пов'язана зі швидкістю еволюції тих видів, до яких вони належать, в той час як види з меншим внутрішньовидових різноманітністю опинялися в довгостроковій перспективі менш пристосованими.

"Ми помітили, що еволюція видів і підвидів ссавців розрізняється залежно від середовища їх проживання. Підвиди по різному виникають, розвиваються і ростуть в чисельності в сухопутного, повітряного або водного середовища і від цього залежить як підвиди вплинуть на розвиток виду в цілому і на те, чи виникне з підвиду новий вигляд. Гірський хребет на суші може направити два підвиди різними еволюційними шляхами, в той час як у літаючих і морських ссавців менше природних бар'єрів для розвитку".

За словами ван Хольштейн, вдалося також зрозуміти, чи є підвид основою для формування нового виду. "Відповідь - так, - каже ван Хольштейн. - Але еволюція не визначається одними і тими ж причинами для всіх видів і вперше ми розуміємо чому, адже ми побачили силу залежності між багатством видового розмаїття і багатства подвидового різноманітності".

Дослідження ван Хольштейн також дозволяє краще оцінити антропогенний вплив на фауну, оскільки вплив людської діяльності навіть на один з підвидів позначиться на стані та розвитку виду в цілому.

Вчені, що вивчають еволюцію людського роду, знаходили не тільки сліди вимерлих видів, споріднених осібу, але і генетичні ознаки схрещування між різними видами людей.