Бізнесмен і філантроп Білл Гейтс висловив упевненість, що багатим країнам варто перейти на споживання штучної яловичини, відмовившись від виробництва натуральної. Своїми міркуваннями з цього приводу засновник Microsoft поділився в інтерв'ю виданню MIT Technology Review у ході обговорення своєї нової книги «Як уникнути кліматичної катастрофи».
Розмова відбулася ще в грудні минулого року, інтерв'ю опублікували 14 лютого, передає «Голос Америки».
Необхідність відмови від натуральної яловичини Білл Гейтс пояснив проблемою з викидами метану, що продукує велика рогата худоба.
«Боюся, що знадобиться синтетика принаймні щодо яловичини», - зазначив бізнесмен. Підкресливши, що пропозиції стосується виключно заможних держав.
«Я не думаю, що 80 найбідніших країн їстимуть синтетичне м'ясо. Я думаю, що всі багаті країни повинні перейти на 100% синтетичну яловичину. До різниці в смаку можна звикнути. Кажуть, що з часом смак навіть стане кращим. Націнка на екологічність досить помірна, щоб дозволити змінити поведінку людей, або використовувати регуляторні правила для того, щоб повністю змінити потребу», - зазначив Білл Гейтс.
На пропозицію засновника Microsoft вже відреагували кілька американських конгресменів і сенаторів.
Зокрема, сенатор-республіканець Рон Джонсон попросив «відписати» його від програми переходу на синтетичну яловичину.
Його однопартієць з Палати Представників Томас Массі іронічно прокоментував пропозицію Гейтса, нагадавши про розмір державного боргу США.
«Думаю, американці ще довго їстимуть натуральну яловичину, тому що у нас державний борг 27,9 трлн доларів», - пожартував конгресмен у Twitter.
Корови, як і всі жуйні тварини, регулярно вивергають відрижку з високим вмістом метану. Газ виділяється в процесі травлення. За добу одне тварина виробляє від 300 до 500 літрів метану. Дослідники відзначають високий парниковий ефект цього газу, він у 20 разів перевищує негативний вплив на атмосферу вуглекислого газу. Парниковий ефект вважається одним з ключових факторів глобального потепління.
Детальніше про проблему - в матеріалі Ганни Даниляк «Агровиробництво vs зміна клімату: хто кого?» для читачів ZN.UA.