У ході дослідження вчені змоделювали ударне утворення безлічі "протосупутників" та їхню гравітаційну взаємодію з планетою і один з одним. Розрахунки показали, що такі хаотичні взаємодії приводять до злиття їх в більш великі тіла, а потім - до викиду за межі навколоземної орбіти, або до остаточного падіння на поверхню планети.
На думку дослідників, падіння супутників могло значною мірою позначитися на геології Землі, незважаючи на те, що сліди найбільш значних зіткнень, які відбувалися майже чотири мільярди років тому, давно знищені змінами в літосфері. Однак моделювання зіткнень показало, що вони повинні були вплинути на швидкість обертання планети. Крім того, їхні сліди можуть виявлятися в неоднорідності складу земної кори: наприклад, невеликі відмінності у змісті ізотопів, які збереглися аж до теперішнього часу.
Раніше міжнародна група геологів з'ясувала, що тверде металеве ядро всередині Землі утворилося 1-1,5 млрд років тому. Також учені змогли визначити швидкість росту земного ядра: за рік його радіус збільшується приблизно на 1 мм.