Вчені з університету Арізони за допомогою даних, отриманих телескопом TESS, змогли реконструювати атмосферу коричневого карлика Luhman 16B. Виявилося, що в цілому вона схожа на атмосферу Юпітера, повідомляє Naked science.
Коричневі карлики займають проміжне положення між планетами і зірками. Їхня маса в кілька десятків разів перевищує масу Юпітера, але вони не можуть запустити в своїх надрах термоядерні реакції.
Тепер же вченим вдалося роздивитися атмосферу такого об'єкта. Жоден з існуючих телескопів не може зробити цього напряму, тому дослідники розробили новий алгоритм обробки даних, який дозволяє приблизно реконструювати вигляд атмосфери по світності коричневого карлика.
Об'єктом досліджень виступила найближча до нас пара коричневих карликів Luhman 16 AB, яка знаходиться на відстані всього 6,5 світлових років від Землі. Розміри обох приблизно рівні Юпітеру, але один (16 А) масивніший його в 34 рази, а другий (16 В, який і розглянули вчені) - в 25 разів. Вчені проаналізували надточні дані TESS про зміну світимості Luhman 16 B, які відбуваються в міру обертання подвійної системи, охопивши близько сотні обертів.
Ця дозволило визначити кілька періодів часу, за якими змінюється яскравість коричневого карлика, що підставляє нам то темніші ділянки своєї поверхні - густу хмарність, - то світлі смуги - порівняно тонкі хмари, крізь які пробивається слабке випромінювання надр. Широкі темні і світлі смуги потужних і стабільних вітрів охоплюють його паралельно до екватора.
Швидкість вітрів ближче до полюсів знижується, в їхніх околицях домінують більш хаотичні урагани, що утворюють воронки. Тобто, атмосфери коричневих карликів нагадують атмосфери газових гігантів, таких як Юпітер. Їхня динаміка визначається не масою локальних, окремих ураганів, а глобальними паттернами вітрів, які охоплюють всю планету.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал з новинами технологій і культури.
Раніше вчені дослідним шляхом довели, що на Нептуні і Урані можуть йти алмазні дощі. Дослідники давно підозрювали це, але довести змогли тільки зараз.