Зупинити міграцію не можна, але корегувати потрібно

З їх числа на постійній основі за кордоном працюють 3,2 млн громадян України.

19 грудня 2018 року академік Елла Лібанова презентувала Національну доповідь "Українське суспільство в міграційному вимірі". Міграція - ключовий прояв процесу глобалізації, має об'єктивний характер і навряд чи може бути зупинена, принаймні демократичним шляхом. Імовірно, що й далі масштаби міграції зростатимуть, зокрема й через те, що активні й мобільні верстви населення впродовж життя кілька разів змінюватимуть місце проживання, в тому числі країну або континент. Цьому сприятимуть четверта промислова революція і пов'язана з нею цифровізація економіки, розвиток транснаціональних корпорацій, розміщення значної частини виробництв в інших країнах (регіонах), ніж місце реєстрації головного офісу, спрощення (скасування) процедур перетину кордонів у поєднанні із суто демографічними процесами - стрімким процесом старіння населення і робочої сили економічно розвинених країн. Головним складником міграцій у сучасному світі є переселення через економічні чинники - передусім це тимчасові переміщення з метою пошуку більших заробітків. У таких міграціях вирішальну роль відіграє співвідношення якості життя в країнах (регіонах) походження (проживання) і країнах (регіонах) спрямування.

Стрижнева ідея Національної доповіді "Українське суспільство: міграційний вимір" полягає в тому, що міграція - це не проблема, яка потребує розв'язання, а реальність, з якою належить рахуватися. Елла Лібанова наголосила в доповіді на тому, що нині основне завдання державної міграційної політики має полягати в забезпеченні якнайповнішого використання позитивного потенціалу міграції одночасно з мінімізацією її негативних наслідків.

У національній доповіді розкрито проблемні питання трудової, освітньої, внутрішньої, вимушеної міграції тощо. Важливим елементом Національної доповіді є висвітлення проблем імміграції - питання, що спровокувало значні трансформації в суспільствах країн ЄС і найближчим часом гостро постане перед українськими державою та суспільством.

У Національній доповіді "Українське суспільство: міграційний вимір" обґрунтовано напрями міграційної політики нашої держави, що має бути спрямована на зменшення відтоку населення; сприяння поверненню мігрантів, передусім тих, хто виїхав у трудових цілях і вважає своє перебування за кордоном тимчасовим; заохочення імміграції працівників, яких потребує економіка; інтеграцію мігрантів в інтересах і окремих осіб, і громад їх вселення. У сфері внутрішньої міграції до найнагальніших завдань належать: надання допомоги, облаштування, забезпечення зайнятості, доступу до медичної допомоги, освіти, соціальних послуг внутрішньо переміщених осіб.

Завданням держави є заохочення та спрямування легальними каналами переказів коштів, зароблених за кордоном, створення умов для їх продуктивного використання.

Оскільки на всіх етапах міграційного циклу важливе значення має надання мігрантам адекватної та своєчасної інформації, треба створити національний інформаційно-комунікаційний портал, де розміщувалася б актуальна інформація про небезпеки нелегальної міграції та можливість легального працевлаштування за кордоном, про імміграційне законодавство і політику основних країн призначення, митні правила, можливість переказів коштів, про соціальне страхування, а також пропозиції щодо працевлаштування та відкриття власного бізнесу на Батьківщині.

Необхідно посилювати допомогу мігрантам з боку дипломатичних і консульських установ України, створювати при них інформаційно-консультаційні пункти, запровадити посади аташе з трудових питань в основних країнах - реципієнтах українських працівників. Потрібно допомагати самодіяльним українським навчальним закладам, які організовані громадськими об'єднаннями мігрантів у країнах їхнього перебування, забезпечувати ці школи підручниками, методичними матеріалами, а також передбачити для дітей, які повертаються з-за кордону, додаткові заняття з української мови, історії, культури. Розвитку й урізноманітнення потребує міжнародне співробітництво в міграційній сфері. Хоча інтереси України як країни походження та інтереси країн призначення українських мігрантів різняться, сторони зацікавлені в організованій, законній і безпечній міграції, що відкриває реальні можливості для співпраці.