ЗУПИНИСЬ У ГНІВІ

Бог покарав першого чоловіка Адама за гріхопадіння тим, що відтоді він повинен був працювати і в поті чола заробляти на хліб. Зигмунд Фрейд вважав, що життєве завдання чоловіка — працювати і кохати. Схоже, що надмірне захоплення сучасних чоловіків цими заняттями стає небезпечним.

Першими наштовхнулися на таку небезпеку японці — один із найпрацьовитіших народів. Відомо, що в Японії багато працюють надурочно. Наслідки цього стали виявлятися дуже помітно. З’явився навіть новий медичний термін «кароші», що означає стрес від робочих перевантажень. Якщо поставлений такий діагноз, сім’я потерпілого може вимагати від його фірми грошову компенсацію.

Японські дослідники порівнювали дві групи чоловіків-однолітків однакових професій. Одні з них потрапили до лікарні з інфарктом міокарда, інші були здоровими. З’ясувалося, що в чоловіків, які працювали по 11 годин на добу, інфаркт розвивається в два з половиною рази частіше, ніж у тих, хто працює 7—9 годин. Припускають, що розумова перенапруга збільшує концентрацію так званих стресових гормонів у крові, а психологічна підвищує кров’яний тиск і нерідко призводить до аритмії серця. При цьому активізуються тромбоцити — клітини, що беруть участь у згортанні крові, сприяючи утворенню тромбів в артеріях.

У Швеції проводилися тривалі (протягом 14 років) спостереження за 12,5 тис. службовців-чоловіків. Вчені виявили чинники, що призводять до серйозних серцево-судинних захворювань. Майже вдвічі більша загроза смерті у чоловіків, які намагаються відповідати занадто високим для них вимогам, порівняно з тими, хто дає раду таким вимогам або уникає перевантажень. Крім того, стрес набагато тяжчий у службовців, у яких не склалися стосунки з начальством або колегами. Приблизно такі самі результати дало вивчення праці водіїв вантажівок, у яких смертність прямо залежала від інтенсивності руху на автострадах, і залізничників.

Найвищий ризик серцевих захворювань у тих, хто реагує на стреси на роботі вибухами гніву і зриває своє роздратування на навколишніх. Співробітники Гарвардської медичної школи протягом семи років спостерігали за групою чоловіків, які регулярно відповідали на запитання спеціально розробленого психологами тесту про рівень дратівливості і проходили обстеження стану серцево-судинної системи. У тих, хто за результатами тесту виявився найбільш дратівливим, через сім років був найвищий відсоток серцевих хвороб. Захворювання коронарних артерій у них розвивалися втричі частіше.

Багаторічні дослідження 2 тис. чоловіків, що проводилися в Мічиганській школі суспільного здоров’я, засвідчили, що озлобленість збільшує ймовірність інсульту.

Наводимо один із тестів для визначення рівня вміння контролювати себе.

1. Іноді хочеться вилаятися.

2. Інколи з’являється бажання трощити все навколо.

3. Не завжди для мого обурення є причина.

4. Іноді хочеться дати комусь ляпас.

5. У спілкуванні з навколишніми мені бракує терпіння й витримки.

6. Мене вважають запальним.

7. Коли хтось намагається пролізти поза чергою, стаю лютим і обурююсь.

8. Не терплю людей грубих і дратівливих.

9. Завжди відчуваю ніяковість за свою запальність.

10. Дратуюся, коли мене кваплять.

11. Я дуже впертий.

12. Іноді не тямлюся від гніву.

13. Напідпитку б’ю посуд і ламаю меблі.

14. Інколи у гніві мені здається, що я вибухну.

15. Розлютувавшись, хочу з кимось побитися.

16. Я дуже рідко втрачаю контроль над собою.

Пункти 1—15 — за кожну позитивну відповідь одне очко, 16 — за негативну відповідь одне очко.

Підрахуйте очки. Якщо очок не більше 5, ви вмієте себе контролювати. Якщо очок від 6 до 10, схильність виходити із себе у вас помірна, намагайтеся все ж таки розслаблятися. Якщо ви набрали більше 10 очок, слід звернути увагу на свою дратівливість, тому що це може позначитися на здоров’ї.

Джерело: «Коло життя»