Зі святом, українки!

Днями портал Travelers Digest склав список міст, у яких живуть найпривабливіші чоловіки. На першому місці - Стокгольм. Шведи добре тримаються в товаристві, вміють залицятися до жінок, тямлять на культурі й кулінарії, моді та здоров’ї, і до того ж із біса гарні! Далі йдуть Нью-Йорк, Амстердам, Лісабон, Буенос-Айрес, Сідней, Мадрид, Берлін, Мілан і Тель-Авів.

Що тут скажеш? Дещо можна. По-перше, дивує друге місце Нью-Йорка. Я досить багато часу проводжу в цьому місті й не сказав би, що воно переповнене красенями чи джентльменами. По-друге, коли вже так, то чоловікам час домагатися гендерної рівноправності, впроваджувати титул Містер Всесвіт і проводити відповідні конкурси. Хоча ще Алексіс де Токвіль попереджав, що з такої рівності статей нічого хорошого не вийде, а призведе все це до обопільної деградації, до «слабких чоловіків і непристойних жінок». Ну, а по-третє, віддавши сильній статі належне, трохи розважившись і пожартувавши, повернімося до серйозних речей. Тобто до жінок.

Якось у серпні 1976 року сиділи ми з Юргеном, чоловіком моєї кузини, в пивній у саксонському Галле, й після другого кухля, коли чоловіча розмова вийшла на довірливий рівень, я відзначив сумну відсутність красунь у Німеччині. На той час ішов уже третій тиждень нашого перебування в НДР, ми добряче поїздили по Саксонії - Тюрінгії, але на жаль…

Ні, сама собою Німеччина була хороша, насамперед південні землі, - особливо після бідного й дикого, як скоро з’ясувалося у результаті порівняння, СРСР. Тому рідна радянська влада й не любила випускати нас у Європу, навіть у країни соцтабору. Чистенькі затишні містечка з бруківкою та будиночками під червоними черепичними дахами; чудові дороги без звичних смітників на узбіччях; акуратна, доглянута природа, лісові й гірські пейзажі, що ніби зійшли з романтичних картин, подекуди навіть замки трапляються; старовинні собори, ратуші, бібліотеки, безліч бронзових пам’ятників та інших красот… Одне зле - красунь немає. Навіть просто гарненьких мало, якщо не брати до уваги польських повій.

Зате німці - хлопці як перемиті! Я, пересилюючи себе, змушений був це визнати, а дружина охоче підтвердила мої спостереження (ми з нею разом у Галле гостювали). Отож високе місце Берліна в цитованому вище списку цілком виправдане.

Юрген намагався було віджартуватися - мовляв, усі вродливі дівчата НДР втекли на Захід, на панелі Парижа, про що мріяв (про Захід, зрозуміло, а не про панелі), судячи з телеантен, спрямованих виключно у бік ФРН, весь німецький соціалістичний народ. Але потім замислився, замовив ще по кухлю (пивна, до речі, вигідно відрізнялася від радянських: масивні дубові столи й стільці, білосніжні скатертини, усміхнені офіціантки в національних костюмах, відмінне, не розведене водою, що особливо вражало, пиво) і по-німецькому докладно виклав результати роздумів.

Коротко вони звелися до того, що риба води не розуміє. Якщо в чоловіків немає вибору, якщо порівнювати ні з ким, то поганулі стають звичним і природним тлом, і навіть - еталоном, тоді як красуні здаватимуться дивними, підозрілими й небезпечними! Тому їх і спалювали на багаттях у темні церковні віки - як відьом. Погіршуючи тим самим ситуацію. Кажуть, у країні сліпих і кривий - король, але в даному разі навпаки - і зрячий там буде найнещаснішим…

Зрозумів це Юрген, навчаючись у Воронезькому університеті. Тому й одружився недовго думаючи з моєю кузиною (вона родом із Маріуполя). Про дещо свідчать і цифри. Так, два головних світових конкурси дівочої вроди - американський Міс Всесвіт і британський Міс Світу - за свою довгу історію налічують понад 120 переможниць. Серед них багато американок, венесуелок, фінок, норвежок, шведок - і всього три німкені. Та й то переможниця 1980 року Габріелла Брум змушена була відмовитися від корони через добу після перемоги. Ну а серед перелічених у списку Travelers Digest міст із найпривабливими мешканками жодного німецького немає.

На першому ж місці впевнено стоїть Київ, у якому, як пише портал, «поза сумнівом, живуть найвродливіші жінки світу»! З чим я й вітаю киянок, обома руками голосуючи за них. Ніде більше немає таких вродливих, із таким смаком одягнених і так мистецьки нафарбованих пань та панянок. «Вони викликають благоговіння, й важко повірити, що можуть існувати жінки такої вроди. До того ж вони не такі скуті, як їхні російські суперниці. Побувайте в Києві влітку, коли Гідропарк на Дніпрі виблискує українськими красунями, які приймають сонячні ванни. Дарма, до речі, вважають, що вродливі жінки недалекі й обмежені, українські дівчата добре освічені і завжди готові поговорити про літературу та філософію» - повідомляє портал.

Згоден. Одвіку киянки славилися неабиякою вродою, рідкісною незалежністю, високою культурою - і дещицею відьомства. Очевидно, краса й справді якось пов’язана з чарами. «Из города Киева, из логова змиева я привез не жену, а колдунью» - чи то скаржився, чи то пишався своєю Ахматовою Гумільов. Та і я привіз дружину звідти. І також пишаюся нею. Мало того - моя ще й народилася на Івана Купала!

Жінками красна наша країна, на них вона тримається, а вже тепер тим більше. Маскулінному тоталітаризму «донецьких» протистоять саме вони -ув’язнена, але не зломлена Юлія Тимошенко або відчайдушні, але чарівні фрондерки з «Фемен»!

Таке беззастережне лідерство Києва різко знижує інтерес до інших міст, тим більше що з приводу правомірності другого місця Стокгольма і третього, відданого Нью-Йорку, мене долають великі сумніви. А вже дружина, в чиєму бездоганному смаку сумніватися не доводиться (вона й сама з перших київських красунь, та до того ж модельєр), взагалі категорична: ця оцінка незаслужена. На відміну від Буенос-Айреса. Так, якщо в індивідуальному, так би мовити, плані Венесуела - рекордсменка за кількістю лауреаток Міс Всесвіт, то в міському заліку їй не зрівнятися з Байресом. У південній півкулі в нього конкурентів немає! На п’ятому місці Варна, що доволі суб’єктивно, за нею Москва, що не дивно - туди летять по щастя всі дівчата Росії, і не тільки, потім Тель-Авів (мало хто не погодиться), Амстердам, Сеул (гм, треба б поїхати…) і… о щастя! - Монреаль. Що його я б пересунув на кілька сходинок вище.

Портал відзначає європейський шарм мого улюбленого міста, яке чимсь нагадує Київ, його колорит і прекрасне природне розташування. Важлива й наявність численних університетів - та, відповідно, студенток, що сприятливо позначається на предметі нашого дослідження. Плюс розвинений фінансово-економічний сектор (діаманти - найкращі друзі дівчат!), а також нічне життя, що вирує (мій будинок, між іншим, стоїть на Сан-Катрін, і кожен монреалець знає, що це означає…). До того ж врода жительок Монреаля доповнюється таким важливим штрихом, як найбільш сексуальна й романтична у світі французька мова!

Сексуальна? Можливо. Романтична? Можна посперечатися. Українська не гірша. А вже в тому, що француженкам - чи парижанки вони, чи монреалки - далеко до українок, немає жодних сумнівів. Ні в мене, ні в оглядачів Travelers Digest, ні в кого, хто розуміється на цьому. Зі святом, дорогі! І дай вам Боже щастя.