Жіночі «компліментопідступи»

«Любе дзеркальце, скажи

Та мій сумнів розв’яжи:

Хто на світі наймиліший,

Найгарніший, найбіліший?»

Так запитувала лиха королева, милуючись собою і споглядаючи своє відображення. І щоразу блідла з люті та гніву, тільки-но чесне й наївне дзеркало говорило їй про чарівливу суперницю, про те, що не вона є першою красунею.

Не розглядаючи всіх сторін природи жіночої істоти, багатої жіночої психології, зупинімося лише на деяких її аспектах, а саме на ставленні жінки до жінки як до суперниці. Винахідливості та віртуозності у приниженні переваг і в підкресленні навіть найнепомітніших недоліків конкурентки, особливо пов’язаних із зовнішністю, немає меж.

Анекдот. Дві приятельки теревенять за філіжанкою кави. «Я обожнюю природу», — каже одна. Друга уважно глянула на подругу й уїдливо зауважила: «І це після того, що вона з тобою зробила?».

Мініатюрне й гостре «жало» жінки може обеззброїти іншу, менш підготовлену до кпинів, недосвідчену й довірливу, нездатну вчасно помітити каверзу й дати гідну відсіч. Найчастіше це трапляється в тій ситуації і в той момент, коли та, інша, «відкрита» і беззахисна, найменше очікує підступу.

Ось що розповів мені очевидець. У розпал весільної учти подруга молодої довго сиділа мовчки, попиваючи й закушуючи різноманітними наїдками. У момент, коли після «Гірко!» гості знову дружно стали трапезувати й за столом запала тиша, подружка, зіжмакавши серветку і трохи підвівшись зі стільця, голосно промовила: «Ти сьогодні така красуня!.. Ой-йой, — і почала пильно вдивлятися у широко усміхнений рот щасливої і справді чарівної молодої, — у тебе що, в зубі дірка? Ось тут, праворуч чорніє?» Новоявлена дружина, густо червоніючи, знітившись і втративши всю веселість, нишком вимовила: «Та не може бути! Це, напевно, кріп...» Чим на тривалий час привернула до себе пильну увагу свідків, родичів і друзів, які сиділи ближче до молодят і все чули.

Таку поведінку подруги не можна назвати умисною, заздалегідь продуманою. Це може статися мимоволі, неусвідомлено, спонтанно. Як у цьому прикладі. Зовсім інша річ, коли неприборкана жіноча «помста» вміло й тонко продумана. Щоб стріла влучила в ціль. Згадаємо сцену з п’єси «Собака на сіні». Витончена Діана ніби між іншим мистецьки підточила основи своєї явної суперниці:

«Марсела має більше вад,

Аніж принад; якщо уважно

Придивишся — помітиш їх.

Вона до того ж нечупара,

За що її частенько лаю…

Та я нітрохи б не хотіла

Її ганити перед вами;

А то б могла тоді таке я

Розповісти...»

Трохи іншого характеру антипатія Марсели до своєї пані. Ворожість служниці проста, пряма, нехитра, поверхова. На маскараді, танцюючи з коханим, дівчина жадає від нього свідчення палких почуттів: «Скажи: графиня препогана». Теодоро: «Бридка, як чорт, клянуся Богом». — «Та ще й дурна?» — «Дурна, мов пень». — «І балакуча?» — «Як сорока».

А ось у близьких подруг, які демонструють вірність, відданість, любов, теж не все так просто й однозначно. Подруга може виконувати приблизно ту ж роль, що й дзеркальце: вона завжди, коли треба, поруч, може поспівчувати, втішити, переконати в тому, що ти незрівнянна. Тому нерідко з двох подруг одна має привабливішу зовнішність. Одна лестить, а інша приймає лестощі, обдаровуючи подругу своєю милістю. Причому необов’язково з жінок одна неодмінно «пані», інша — «дзеркальце». Не дуже приваблива з двох може отримувати свої дивіденди від подружки, приміром, за розум, уміння заводити знайомства, організовувати цікаве дозвілля, як порадниця, такий собі особистий психотерапевт.

Якщо очікування не справджуються, розчарована жінка не роздумуючи розбиває своє віддане дзеркальце на друзки. У такий момент вона нещадна, несправедлива до подруги й некритична до себе. Учорашня «сестра» й «душа» стає злюкою, потворою, занудою, нетямою, чудовиськом.

Золоті розсипи двозначних жіночих компліментів, хитромудрі плетива схвалень і «добрих» порад можна спостерігати щокроку, варто тільки уважніше придивитися. Милі й чарівні здатні вдарити навіть у найболючіше місце — вік. Та так, що зразу й не помітиш. І не запідозриш. А головне — не очікуєш.

Розмовляють дві дами. «Дорогенька, — каже одна, — у вас пречудове кольє, і таке-е-е довге. Мабуть, ваш чоловік дарує вам по перлині щороку в день вашого народження». А ось прозоріший вияв прихованих почуттів. Жінка каже своїй приятельці: «Хотілося б знати, хто цей чоловік, який уже давно не відриваючись дивиться на мене?» — «Це антиквар», — люб’язно відповідає товаришка.

Підступництво жінки може мати досить завуальований характер. Це може бути годування здобними булочками й тортами стрункої чоловікової секретарки, «випадково» вилиті на нову сукню суперниці вино чи кава. Подругу можна зненацька притиснути важкими дубовими дверми або дбайливо запропонувати їй чистого носовичка в розпал свята перед усіма гостями: «Ти так чудово танцювала, що вся спітніла!»...

«У подруги для подруги завжди найдеться комплімент», — точно відзначив якось один чоловік, що став свідком сцени усмішливо-улесливого, з «підвипідвертом» спілкування двох співробітниць у присутності колег-чоловіків. «У тебе такий гарний вигляд! (Загальні ствердні кивки і схвальні усмішки.) А чим фарбувала волосся?». (Пильна увага оточуючих на не дуже здорове волосся і темні корені.) А потім, мружачись, жалісливо так: «Ой-йой! А скільки ж це тобі вже виповнилося?» (Кислі розуміючі обличчя.)

Про таку «кровожерливість» слабкої статі красномовно повідає народний фольклор. У компанії заговорили про те, що ж найбільше тішить жінку. Чоловік, який вважав себе знавцем жіночого серця, сказав: «Її власна врода». — «Ні, — заперечила вродлива дама, — потворність її подруги».

Для жінки багато важить, як інші жінки оцінюють її партнера — чоловіка, коханця, друга. А також дітей, її кулінарний талант, ділові риси. Те ж саме стає мішенню її власної оцінки суперниць. «Я салат олів’є готую інакше: додаю туди подрібнену курятину, а не дешеву неякісну ковбасу, — морщить носика гостя у відповідь на гостинну пропозицію господарки скуштувати свого виробу.

Роблячи комплімент приятельці, подрузі, сестрі, а також невістці та свекрусі, хитромудрий деспот найчастіше користується верхньою частиною айсберга («У тебе таке свіже обличчя...»), залишаючи на закуску або, у кращому разі, «в умі» чи «про запас» підводну його частину («Ось тільки синці під очима. У тебе щось із серцем чи печінкою?!»).

Такі «компліментопідступи» можна назвати «суто жіночими». Адже існує, наприклад, думка, що чоловік у чоловікові схильний бачити насамперед друга, приятеля, союзника. Жінка ж у жінці — радше, суперницю, розлучницю, конкурентку, яка прагне «перемагати й панувати». Не будемо настільки категоричними. Можна наводити безліч прикладів справжньої жіночої дружби. І не варто написане в цій статті розглядати як особливі застереження або інструктаж із захисту від можливих суто жіночих люб’язностей, які адресуються ніжним одноплемінницям і сіють зерна сумніву й підозри у збентежених душах чоловіків.

Але дещо знати, більше спостерігати — завжди корисно й цікаво. І не тільки за іншими, а й насамперед за собою. (Козьмапрутковське «Пильнуй!» і в цьому випадку може добре прислужитися.) Не зайве — дослухатися до чужої точки зору, але важливо мати й зберігати власну думку. І, незважаючи на всі «премудрості» жінки, залишити за нею право бути дамою, леді, міс, пані, панянкою, сеньйоритою, завжди готовою відвойовувати своє виняткове становище у нашому світі. У будь-якій ситуації. Як, наприклад, у цьому маленькому оптимістичному анекдоті. З води витягли жінку, що тонула. «Пульс б’ється... вона жива... Чудово, пані, вимовте хоч слово». — «Чи немає в кого дзеркальця?»...