Збиралися воїни, щоб жив Збараж

У минулі вихідні історичний Збараж, що на Тернопіллі, відзначив 800-річчя першої письмової згадки в Галицько-Волинському літописі. На жаль, керівники держави не вшанували святкове місто своєю присутністю. Загальноукраїнського розголосу ця подія набула завдяки ювілейній монеті НБУ, конверту «Укрпошти» з оригінального сюжету маркою, Всеукраїнському фестивалю козацької пісні «Байда» у Збаражі.

Найдавніша у Збаражі церква Успіння Пресвятої Богородиці відома в історичних джерелах з 1583 року. У 1726-1731 роках на її місці коштом родини графів Потоцьких звели парафіяльний костел святого Юзефа і Вікторії, та через півстоліття його знищила пожежа.

Граф Юзеф Потоцький - фундатор нового костелу і монастиря - запросив до Збаража ченців-тринітаріїв. Проте доля визначила чернечому ордену коротке життя: 1783 року його ліквідувала австрійська влада. У монастирі розмістили урядові установи, а приміщення костелу віддали українській громаді міста, яка переобладнала його під Успенську церкву. У часи войовничого атеїзму тут був склад, згодом - краєзнавчий музей. У 1990 році храм відреставрували й освятили.

«Національний заповідник «Замки Тернопілля» всі ремонтні роботи проводить за власні кошти, - каже його генеральний директор Анатолій Маціпура. - Вже готові прийняти відвідувачів два додаткові зали Збаразького палацу, відновлено оборонний мур, бастіон замку та фасад монастиря отців бернардинів».

Причепурилися й фасади будівель у цент­ральній частині Збаража. Їх орендарі та власники відремонтували самотужки.

«Основний об’єкт Збаража, який ми відновили практично заново, - це районний стадіон, - розповідає голова Збаразької райдержадміністрації Автанділ Мдінарадзе. - І зробили це без жодних бюджетних кош­тів, усе на громадських засадах. Матеріали, робочу силу надають обласні та районні установи, сільські ради, проф­тех­училище».

Поза сумнівом, скромне свято - теж свято. Але сивий 800-річний Збараж гідний більшої уваги з боку влади різних рівнів.