ЗАГСи майбутнього: пред’явіть ваш генетичний паспорт!

Протягом століть у суспільстві побутує думка, що поведінку людей багато в чому визначає найближче оточення. Як гласить прислів’я, яблуко від яблуні недалеко падає, інакше кажучи — в неблагополучній родині частіше виростають діти, схильні до антисоціальної поведінки, наркоманії, алкоголізму й інших негативних явищ...

Народна мудрість не така вже й далека від істини, вважають учені. Однак тлумачити її слід трохи інакше: успадковується генетична програма, яка неоднаково проявляється в різних умовах. У XXI столітті ці умови ускладнилися: висока щільність населення породжує конкуренцію, з’являються нові умови життя людей, нові професії, нові небезпеки, породжені технічним прогресом. Азартні ігри, під вплив яких потрапляють діти, від яких розоряються дорослі люди, що вже відбулися, й розпадаються сім’ї, шкідливі звички, які породжують депресію і психічні розлади, комп’ютерна залежність — усе це активно впливає на поведінку людини.

Та хоч би яким було середовище, вважають учені, поведінка людей перебуває під генетичним контролем. Як реагують на нові ситуації люди з різними генотипами, вивчає нова наука — психогенетика...

— Першочергове завдання вчених, — вважає доктор біологічних наук, професор Харківсь­кого національного університету ім. В.Каразіна, член Європейського антропологічного товариства Любов Атраментова, — розробити методи, з допомогою яких можна виявити людей із генетично зумовленим низьким рівнем стійкості до специфічних умов довкілля. Особливо необхідне знання психогенетики шкільним психологам, які спілкуються не тільки з дитиною, а й з її сім’єю. За характером батьків, їхнім темпераментом та іншими ознаками такий психолог визначає, в якому напрямі може розвиватися психіка дитини, аби вчасно її скорегувати.

Ще до появи цієї нової науки педагоги інтуїтивно враховували спадковість дитини, підходячи до вибору її майбутньої професії. Кожна дитина має свої особливості. Наприклад, тільки недавно стало відомо, що нездатність розуміти прочитане, на яку страждали чимало видатних людей, — не наслідок лінощів, а генетично зумовлена ознака.

У класі в одного й того ж учителя навчається 30—40 дітей, частина яких — відмінники, а частина — з низькою успішністю. Їхні здібності й інтелект багато в чому залежать від спадковості. Тому в майбутньому, певно, все ж таки постане питання тестування й роздільного навчання дітей із різними здібностями шляхом різних методик та підходів, без орієнтування на середнього учня...

Людина — не дуже вдалий об’єкт для вивчення, з погляду вчених-генетиків, оскільки її не можна вивчати шляхом схрещування, як рослин або тварин. Попри це, існують різні методи, що дозволяють досліджувати геном людини, наприклад дослідження близнюків або дітей у прийомних сім’ях.

Учений Ф.Гальтон розробив генеалогічний метод досліджень, який полягає у вивченні спадковості людини з допомогою родоводів. Люди зображували внутрішньосімейні стосунки у графічному вигляді починаючи з XV століття. 1826 року було складено генеалогічне дерево перського шаха, який мав 66 синів, 53 дочки і 271 внука. У нас в Україні колись родоводу надавали великого значення, навіть видавали родовідні книги іменитих людей. На жаль, зараз цю традицію втрачено, й сучасні містяни мають інформацію лише про два-три покоління своїх предків.

Однак у науці, починаючи з XХ століття, родовід стали використовувати для вивчення ознак у ряду поколінь. Цей метод — пошук схрещувань, поставлених самою природою, застосовується для вирахування імовірності народження хворої дитини та інших наукових цілей...

Шлюб у «вік тривожності»

Вчені давно розподілили людей на різні групи за темпераментом — холерики, меланхоліки, флегматики і сангвініки. Англійсь­кий психолог Г.Айзенк ствер­джує, що 16% людей є типовими екстравертами, 16% — типовими інтровертами і 68% посідають проміжне становище між ними. Окрім цих двох типів, він виділив нейротиків — людей, котрі дуже емоційно реагують на події, які минають непоміченими для більшості людей.

Екстраверти товариські, сповнені енергії й ентузіазму, позитивно емоційні й відкриті до навколишнього світу. Однак у шлюбі підвищена екстраверсія обох членів подружжя пов’язана зі шлюбною невдоволеністю, тобто вони шукають у соціумі те, чого їм бракує. Інтроверти спокійні, замкнені й не прагнуть до контактів. Рівень нейротизму є чинником ризику для стабільності сімейного життя, хоча подібність за нейротизмом
сприяє задоволеності шлюбом.

Генетики вже описали кілька кандидатних генів, відповідальних за особистісні властивості людей. Ген DRD 4 асоційований із екстраверсійною поведінкою. Виявлено зв’язок між геном переносника серотоніну SERT і такою властивістю людини, як тривожність, яка настільки зросла в населення, що вчені назвали XX століття «століттям тривожності». Це явище, до речі, поглиблюється. Генетичні дослідження виявили спадковий компонент тривожності.

— Із генами пов’язані такі особистісні властивості людини, як схильність до депресії, що охопила сьогодні 6—16% людей, — розповідає кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Національного фармацевтичного університету, член Українського товариства генетиків і селекціонерів ім. М.Вавилова Ольга Філіпцова. — Спадковість депресії становить 30—70%. Виявлено зв’язок із розладами настрою — у 3,5% населення спостерігається депресивний синдром, ризик спадковості якого становить від 5 до 25%. Близько 10—15% дітей у європейських країнах страждають на сором’язливість, яка також має генетичне коріння. Характерною прикметою нашого часу стала схильність населення до страху і породжуваних ним фобій. Їхніми жертвами вже стали близько 15% людей. Внаслідок технічного прогресу з’явилися нові страхи — радіоактивного опромінення, генетично змінених продуктів харчування, клонування людей, подорожей у літаках, безробіття та багато іншого.

Вивчення емоційних станів страху в українського населення засвідчило, що 30% чоловіків і 64% жінок мають той чи інший вид страху, причому цей показник не залежить від віку. Страх в українського населення викликають висота (40,4%), тварини (15,1%), замкнений простір (11,5%), самотність (10,0%)...

До речі, темперамент людини позначається не лише на її сімейних стосунках, а й на задоволеності роботою: вона позитивна в екстравертів і негативна у нейротиків. Від високого нейротизму, наприклад, у лікарів можуть залежати здоров’я та безпека інших людей. Екстраверсія і нейротизм пов’язані з антисоціальною та кримінальною поведінкою.

Сучасні дослідження довели, що спадковість пов’язана з одностатевими шлюбами і нетрадиційною сексуальною орієнтацією. Спадковість чоловічого гомосексуалізму перебуває в межах 0,20—0,70%, окрім того, схильність до цього явища підвищується на 33%, якщо в чоловіка є старший брат.

Дослідник Бейлі виявив спадковий компонент у схильності до лесбійства. Фахівці дійшли висновку, що схильність до таких відхилень контролюється не одним якимось геном, — це складніше явище.

Одностатеві шлюби без сексуальних стосунків (із політичних або економічних міркувань) не пов’язані зі спадковістю, а зумовлені традиціями, середовищем. Такі шлюби трапляються в народів Африки з традиційним господарським укладом. Наприк­лад, жінка може укласти шлюб з іншою жінкою (у народів Західної Африки кревність ведеться по чоловічій лінії), щоб завести помічницю на час своєї відсутності, аби дім і родина не залишалися без нагляду. В європейських країнах такі шлюби найчастіше укладають із політичних або економічних міркувань між заможними і впливовими людьми.

Гемблери... та інші кілери сім’ї

Ніщо так не руйнує сім’ю, як шкідливі звички подружжя. Сьогодні світ заполонили всілякі розлади самоконтролю людей — наркоманія, алкоголізм, тютюнокуріння, клептоманія (нездатність утриматися від крадіжки), булемія (імпульсивне переїдання) та інші захворювання. Однією з «модних» недуг, що уразили величезну кількість людей, став гемблінг — хвороблива пристрасть до азартних ігор.

На патологічний гемблінг сьо­годні припадає близько 25% усіх порушень самоконтролю. Відомі випадки, коли абсолютно щасли­ві бізнесмени програвали в клубах цілі статки. Схильні до гемблінгу навіть жінки й діти, серед таких людей трапляється на 60% більше самогубств, ніж серед людей, котрі мають інші пристрасті. 25% гемблерів — безробітні і 31% має проблеми зі здоров’ям, вони постійно поповнюють лави кримінального світу.

Вчені виявили зв’язок між цим захворюванням та специфічними генами одного з рецепторів дофаміну D2. Близько 20% жінок-гемблерів народилися в сім’ях, у яких патологічним гемблером були батько або мати. Такі люди час­то стають причиною розлучень...

— Складання генетичного пас­порта людей, особливо тих, які готуються взяти шлюб, просто необхідне, — вважає завідувач відділу медичної генетики Наукового центру радіаційної медицини АМН України, доктор медичних наук, професор Ігор Бариляк. — У 1970-х роках група молодих генетиків, і я в тому числі, наполегливо пропонувала створити генетичний паспорт українців. Тоді це виявилося не так просто зробити: в більшості українських сімей практично не було інформації хоча б про три покоління. Скла­дати генетичний паспорт без цих даних неможливо. Ми боролися за цю ідею, оскільки складення генетичного паспорта могло допомогти лікувати спадкові захворювання, правильно обирати професію і було вкрай необхідне для взяття шлюбу. На цій хвилі в Україні виникли медико-генетичні консультації «Шлюб і сім’я», про які сьогодні зовсім нічого не чутно...

До речі, у США медико-генетичні служби «фільтрують» спадкову схильність людей до шкідливих звичок під час влаштування на роботу.

Батьки-курці, як засвідчили дослідження, — загроза не лише для сина чи дочки, а й для майбутніх поколінь: доведено зв’язок між палінням прийомних синів та їхніх біологічних матерів. У родича любителя паління можли­вість стати курцем у 2,1—3,5 разу вища, ніж у родича некурця.

Дослідження на близнюках, які проводилися у Швеції, Данії, Фінляндії, Австрії та США, продемонстрували, що спадковість паління становить 30—80%.

У «родоводах» наркоманів відзначають сімейне накопичення як наркоманів, так і алкоголіків. Це свідчить про те, що успадковуються не наркоманія чи алкоголізм як такі, а схильність до залежності від речовин із наркотичним ефектом. Який саме вид залежності сформується в людини, котра має схильність до неї, залежить від того, в яке середовище вона потрапить і які традиції засвоїть.

Середовище підштовхує людину спробувати наркотики, а гени «підсаджують» її на певний наркотик. Особливий ризик розвитку такої залежності з’являється, якщо уражена близька родичка.

Вчені вважають, що необхідно знати свій родовід і уникати ситуацій, у яких вам можуть запропонувати речовини, котрі викликають хімічну залежність.

Успіхи у вивченні геному людини дають надію, що буде виявлено відповідні гени, які дозволять подолати цю недугу. Вже тепер відомо, що дефіцит серотоніну в центральній нервовій системі людини пов’язаний зі схильністю до вживання психоактивних речовин, а його рівень визначає стійкість або схильність до формування залежності.

Але, мабуть, найбільше сімей страждає від пристрасті родичів до алкоголізму. Відповідно до статистики, 92% населення України позитивно ставиться до алкоголю і тільки 8% не вживають спирт­ного. Схожа картина простежується і в інших країнах, за винятком тих, які сповідують іслам.

В алкоголіків 27—54% родичів першого ступеня кревності страждають на алкоголізм, а генетичний компонент цієї недуги становить 50—60%. Генетичний чинник впливає на інтенсивність зловживання алкоголем, кількість уживаного спиртного і тяжкість захворювання.

Нещодавно виявлено ген, від­повідальний за схильність до антисоціального алкоголізму. Він знижує рівень серотоніну й підви­щує ризик імпульсивної агресії, що довели дослідження мутантного гену, виявленого у фінських злочинців-алкоголіків та в одного південно-західного племені американських індіанців, серед яких алкоголізм особливо поширений.

Наука не стоїть на місці, даючи надію мільйонам людей. Вивчення геному людини, складання її генетичного паспорта, особливо при створенні нової сім’ї, могло б сприяти збереженню родин, профілактиці народження хворих дітей і порятунку від багатьох інших знегод, які руйнують щасливу сім’ю...