ЯЛИНКУ ПРИКРАШАЙТЕ І КУТЮ ВІТАЙТЕ...

22 грудня, 2000, 00:00 Роздрукувати Bипуск № 50, 22 грудня-29 грудня 2000р.
Відправити
Відправити

Уже за тиждень ми зберемося родинами чи з друзями за святковим столом і під передзвін годинників з келихами шампанського зустрінемо нове тисячоліття...

Уже за тиждень ми зберемося родинами чи з друзями за святковим столом і під передзвін годинників з келихами шампанського зустрінемо нове тисячоліття. І магія, напевно, навіть не в даті, а в тім, що новорічні свята завжди найулюбленіші й у дорослих, і в дітей.

— Перша і найжаданіша новорічна гостя в кожному домі — це вічна красуня гір і лісів — ялинка, — розповідає пані Дарія ЦВЕК (90-літня героїня кількох матеріалів «ДТ», дивовижна людина, автор українських кулінарних бестселерів, загальний тираж яких становить понад п’ять мільйонів примірників). — Коли ялину прикрасили вперше, невідомо. Але вже древні греки прикрашали верхівки чи гілки лаврових, оливкових дерев білими або червоними стрічками, пучками білої бавовни, яблуками, печивом у формі лір, невеличкими посудинами з медом, вином і оливковою олією. Така «ялинка» називалася ієросіаною. Під час свят ієросіану вносили в Акрополь і в будинки афінян. Люди вірили, що вона принесе їм багатство, щастя, радість і мир. Згодом така традиція з’явилася й у Римі.

В Україні здавна, ще в дохристиянські часи, як співалося в колядці «з нащада світа», прикрашали ялинку. На Прикарпатті ж, зокрема, теж існувала своя ялиночка (це була верхівка ялини, сосни чи іншого хвойного дерева), яку називали «деревце». На Свят-вечір (напередодні Різдва) її вносив у дім хтось із найстарших у родині — дід або батько. «Деревце» вставляли в хліб або в калач. Іноді ялинку підвішували до стелі верхівкою донизу над святковим столом, прикрашали яблуками, горіхами, колосками вівса, сухими квітами, шишками. Ялинка чи смерека, за давнім повір’ям, має велику силу, впливає на врожай і довголіття. Зелене дерево знищувало зло й оберігало від лютих духів. Яблука та горіхи набували чарівної сили, на них можна було ворожити, вони приносили здоров’я, зміцнювали сім’ю. Нині, прикрашаючи ялинку, ми про це вже не згадуємо, однак зелена красуня — неодмінний атрибут новорічних свят.

Крім цього, величезне значення надавалося у святкові дні новорічному столу, за яким мала зібратися вся рідня. Чим більше страв на столі, тим, за народними повір’ями, кращим буде врожай у наступному році.

Але найдивовижнішим і найурочистішим з усіх зимових свят, звісно ж, було і є Різдво, особливо перший Свят-вечір, що ми святкуємо напередодні, розповідає пані Дарія. Цього дня не можна було сваритися, карати дітей, а, навпаки, потрібно було вибачати всі образи. Нікому не можна було відмовляти в гостинності, навіть найлютішому ворогові. Перед святковою вечерею вмивалися джерельною водою, щоб змити всю вину. Потім у дім вносили оберемок сіна, частину його стелили на столі, а решту — під столом. Стіл застелявся білосніжною скатертиною, на кутках під скатертину клали по голівці часнику, який мав оберігати від хвороб, а поверх — горіхи (щоб злагода панувала в родині), яблуко (щоб врожай був у саду), мак (як символ грошей і статку). Підлогу застеляли соломою — на добробут. Перед вечерею в дім урочисто вносили житній сніп — «дідух». Це міг бути і сніп пшениці, вівса.

На Свят-вечір їли пісну їжу, не вживали м’яса та молока, алкоголю. Усі страви готувалися на соняшниковій олії. На стіл потрібно було обов’язково поставити 12, 9 або 7 страв (у кожному регіоні по- різному). Головною стравою (ця традиція дійшла і до наших днів) була пшениця — кутя з маком і медом. Мак і мед здавна були символом багатства і здоров’я в родині. Кутю подають у керамічній мисці, дуже урочисто, з новою дерев’яною ложкою і, за давнім звичаєм, подавати її має неодружений юнак — син або онук. Інші страви, які готують на Святий вечір, не мають такого значення, як кутя з медом. І все ж обов’язковими в цей вечір є узвар із сухофруктів — його урочисто ставлять на стіл поруч із кутею (а на Щедрий вечір ще кладуть два калачі один на одного — для Меланки і для Василя), та ставлять інші пісні страви — оселедець, рибу, вареники, пироги з начинками з квасолі та грибів, картоплі і грибів, свіжої капусти і грибів, квашеної капусти, гречаної каші та грибів, відвареної риби з горохом або квасолею, чорносливом, яблуками, пюре з сухофруктів; голубці з різними начинками (але не м’ясні), червоний борщ з вушками, тушкована капуста і т.д.

Кутя на Свят-вечір

Для куті потрібно взяти півлітрову банку пшениці, по склянці маку, цукру, подрібнених горіхів, родзинок, 2—3 столові ложки меду.

Очищену від твердої скоринки пшеницю промивають у кількох водах, заливають окропом і варять на невеличкому вогні 2—3 години, поки зерно не «розклеїться». Якщо вода википає, потрібно додавати окріп.

Запарений мак розтерти в макітрі (можна кілька разів пропустити через м’ясорубку або змолоти в кавомолці. — Авт.) без води і цукру до однорідної маси. До звареної пшениці додати мак, за смаком цукор, мед і все добре перемішати, доливаючи кип’ячену воду до бажаної густоти куті. У деяких районах Галичини пшеницю розводять відваром з сухофруктів. Покращують смак куті подрібнені горіхи, родзинки і одна-дві ложки вишневого варення.

Вареники

У Галичині вареники готують у такий спосіб. Просійте борошно, замісіть тісто теплою водою без яйця і не соліть. Місити потрібно довго, щоб тісто стало еластичним і не було дуже м’яким. Потім накрийте його рушником і дайте «відпочити». Приготуйте начинку. Потім тісто перемісіть, сформуйте валик, наріжте на частини, розкатайте, покладіть начинку і заліпіть.

Для вареників з фруктовою начинкою під час замішування тіста додайте 1—2 ложки олії чи майонезу і також замісіть тісто на теплій воді. Іноді в тісто додають трохи (10—15 г) дріжджів.

Готові вареники складають у полумисок, поливають підсмаженою на соняшниковій олії цибулею. Вареники з фруктовою начинкою притрушують цукром або поливають розтопленою вершковою олією.

Начинка яблучна

500 г свіжих яблук, 100 г цукру, столова ложка мелених сухарів з булки, кориця на кінчику ножа.

Яблука помийте, почистіть, натріть на крупній тертці, злегка вичавіть сік, перемішайте з сухарями, цукром і корицею.

Начинка макова

1 склянка маку, 100 г цукру, 1—2 столові ложки мелених сухарів з булки.

Промитий у кількох водах мак запарте окропом і залишіть на дві години або на ніч, щоб набряк. Потім злийте воду і потовчіть мак у макітрі чи змеліть на м’ясорубці з дуже густим ситечком. До маку додайте цукор і вимісіть масу з меленими сухарями з булки. Готові вареники з маком подають гарячими з олією та цукром.

На саме Різдво можна приготувати свинину, запечену з чорносливом, паштет з кролика, заливну фаршировану курку, кулеб’яку або пиріжки з м’ясом — або що-небудь простіше, те, що вам виявиться «по кишені».

Related video

А увінчує новорічні свята Хрещення (Водохрещі). У Галичині на Водохрещі готують такі самі страви, як і на перший Свят-вечір — пісні, на соняшниковій олії, з грибів, капусти, риби та каш. Казали: якщо когось цього вечора не буде вдома, значить, він цілий рік десь блукатиме світом. Почесною стравою цього вечора також була і залишається кутя. Далі йдуть страви з риби й обов’язково узвар з сухофруктів і меду. У Водохресний вечір під час вечері не курили і не вживали спиртні напої. А після вечері діти збиралися та йшли щедрувати. За це господині пригощали їх пирогами, пампушками, горіхами, яблуками, іноді і грошима...

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК