Покрутившись укотре на старій канапі, змучений безсонням доходить нарешті висновку: щось потрібно змінювати. Що саме — підказує сімейний бюджет. За нове ложе доведеться викласти чимало: від 600 грн. («одноразове») до 1400 грн. і більше. Ремонт старого також пристойно б’є по кишені, особливо беручи до уваги, що незначним лагодженням вітчизняні фірми нехтують. Щоб затягнути до себе майстра, доведеться погодитися на комплексний ремонт не лише з заміною пружин (це копійки), а й усього начиння та оббивки сімейної реліквії, а інколи і її «супутників» — крісел, стільців, пуфиків.
Але можна підійти до розв’язання проблеми з другого боку, купивши матрац — дешевше і проблем менше. Тільки який?
Найгігієнічніші — це ватяні або набиті соломою матраци, але спати на них не дуже зручно, та й промисловість останніх не випускає. Зручніші, на перший погляд, матраци з поролону. Проте погляд цей помилковий — ложе не повинно бути занадто м’яким, бо тіло не зможе випростати хребет і прилеглі до нього м’язи. До того ж поролон активно вбирає вологу, яка виділяється під час сну, і довго утримує її. Увечері така постіль здається вогкою й холодною, а через низьку теплопровідність матеріалу зігріти її швидко не вдасться. Відтак можна елементарно підхопити ревматизм. Більше того, опісля поролон руйнується, виділяючи з кожного грама 50—60 мг токсичних речовин. Такі вади властиві і пуховим перинам, які багато хто прагне мати. Пір’я та пух добре утримують тепло, але вони заодно добре вбирають вологу, яку потім не «поспішають» віддавати. Зігрітися під пуховою периною швидко також непросто, особливо тоді, коли на вулиці холодно, а центральне опалення не працює.
Щоб пір’їни не вилазили й не кололи хазяїна, для перин використовують спеціальну тканину — тик, яка після просочення стає непроникною для повітря. Такі напірники змушують організм поглинати шлаки, що виділилися під час сну, і вуглекислоту назад, і фактично він дихає продуктами власних випарів. Ще один мінус — близько десяти видів паразитуючих організмів, зокрема й пилові кліщі, які викликають алергію. Загалом, здоров’я така постіль не додасть.
Останнім часом з’явилися відносно дорогі, але й безпечніші синтетичні наповнювачі матраців, ковдр і подушок. Складаються вони з хімічно інертних волокон, яким надано структури пружних кульок, на зразок балабушок натуральної вовни. Такий наповнювач добре утримує тепло і не перешкоджає теплообміну, не звалюється, не злипається, легко переться (зокрема і в пральній машині), швидко висихає. Його волокна не викликають алергії, не затримують пилу, їм не страшна міль або цвіль. Ще за натуральні наповнювачі в сучасних матрацах використовують каучукову стружку й морські трави. Проблема лише в тому, що такі матраци дорогі й дозволити їх собі може далеко не кожен.
Утім, можна обмежитися і найпростішим матрацом, навіть із поролону, якщо накрити його наматрацником: лляним — для літа і з натуральної бавовни — для зими. Натуральні волокна значно вбережуть від шкідливого впливу поролону. Крім того, вони самі мають лікувальний ефект, позбавляючи болю в суглобах, попереку чи головного болю. У цьому велика заслуга ланоліну — тваринного воску, який покриває волокна натуральної непофарбованої вовни. При температурі 35—37° він легко проникає в шкіру, благотворно впливаючи на м’язи, суглоби, хребет, знімає біль та стимулює кровообіг. А завдяки низькій теплопровідності, вовняна постіль — найтепліша і найсухіша.